Ганушкевич Цезарій Мар’янович
ГАНУШКЕ́ВИЧ Цезарій Мар’янович (20. 08. 1953, с. Ярова Слобідка Дунаєвец. р-ну Хмельн. обл.) — графік і живописець. Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1985; викл. Ф. Глущук, О. Мікловда). На творчій роботі. Учасник всеукр. мистецьких виставок від 1983. Персон. — у Києві (1983, 1997 — двічі, 1999 — двічі, 2000 — двічі, 2001, 2002 — двічі). Працює художником-конструктором у видавництві «Пед. преса» (від 2000). Творча манера — напівформал. реалізм. Живопис Г. — гра площин, емоційно насичених контрастів, де розгортання й дофантазовування простору — за межами полотна, оскільки цей простір досконало організований і все ж вільний від надуманості. Для творчості характерне формал.-конструктивіст. розроблення композицій та мозаїчність колориту; усе об’єднує енергія кольору, у світловому потоці якого митець почувається природно.
Додаткові відомості
- Основні твори
- серії — «Моє місто» (1999), «Натюрморти» (2000); портрети — «Подолянка», «Подільська Мадонна», «Струни вічності» (усі — 1993); «Мозаїка літа» (1996), «Філософія простору», «Осінь», «Осінь на Поділлі» (усі — 1998), «Зелений пейзаж», «Синій пейзаж» (обидва — 2000), «Вікно у вічність» (2001), «Південний мотив», «Вінок надії», «Осінь у горах», «Гарний настрій» (усі — 2001), «Верба», «Соняхи» (обидва — 2004).
Рекомендована література
- Романюк Л. Хто скаже: Коли і як народжується художник? // Жінка. 1995. № 11;
- Звучащая палитра Цезаря Ганушкевича // Киев. ведомости. 1997, 9 апр.;
- Давиденко В. Небо в горішньому вікні // Україна. 1999. № 2.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
