Гарагонич Олег Іванович
Визначення і загальна характеристика
ГАРАГО́НИЧ Олег Іванович (04. 07. 1952, м. Мукачево Закарп. обл. — 14. 01. 2014, там само) — живописець. Член НСХУ (1995). Закін. Ужгород. муз. училище (1971). На мист. становлення Г. мала вплив творчість Й. Бокшая, А. Ерделі. Працював викл. у Мукачів. школі мистецтв (1974–98). Учасник обл., всеукр. та закордон. худож. виставок від 1991. Персон. — у Мукачевому (1979, 1985, 1989, 1997, 1999), Ужгороді (1998, 2002). Автор пейзажів феєрич. дії, натюрмортів. Живопис Г. тяжіє до чіткості та монументалізму, експресії, різкості, драматизму при широкій і віртуоз. манері письма. Визначальним для митця є всепоглинаюче захоплення кольором. Осн. кольори — жовтий, зелений, червоний, синій. Мажорності звучання живопис. полотен сприяє декоративність письма, де відсутність півтонів несе у собі динамізм та смислову активність. Пластика живопис. площини містить строгі та виважені асоціативні парафрази навколиш. світу.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Гукливе. Сонячний день», «Земля цвіте» (обидва — 1990), «Осінь. Гірський струмок», «Річка Тиса», «На Щербині» (усі — 1994), «Срібляста зима», «Гуцульщина. Весна», «Пізня весна» (усі — 1995), «Весняні грози» (1998), «Гірське село», «Осіння тиша», «Весняна блакить» (усі — 2000), «Зимовий вечір» (2001).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
