Гарнізон
ГАРНІЗО́Н (франц. garnison, від garnir — постачати) — військові частини, військово-навчальні заклади й установи, розташовані постійно або тимчасово у населеному пункті чи районі з визначеними межами; військові підрозділи, що захищають опорний пункт (довгочасну захисну споруду, фортецю). В Україні до складу Г. входять також частини Держ. прикордон. служби, СБУ, внутр. військ МВС та ін. військ. формувань, створ. відповідно до законодавства України. У кожному Г. наказом командувача військ оператив. командування (у Києві та містах розташування штабів видів ЗС України — Міністра оборони) призначається начальник. Якщо у військ. м-ку знаходяться декілька військ. частин, нач. Г. з командирів цих частин призначає старшого військ. м-ка. Згідно зі Статутом гарнізон. та вартової служб ЗС України для організації повсякден. діяльності, розквартирування, постачання і забезпечення, безпосеред. охорони та оборони запроваджується гарнізонна служба. Кер-во цією службою здійснюють: у Г. — його нач. і нач. органу упр. служби правопорядку; у межах оператив. командування — його командувач. У відповідності із чинним законодавством до несення гарнізон. служби залучають структурні підрозділи Військ. служби правопорядку ЗС України, а за окремим рішенням Міністра оборони — ін. військ. частини, дислоковані у межах даного Г. Для виконання завдань гарнізон. служби призначають гарнізон. наряд у складі: чергового варт, його пом., чергового підрозділу, гарнізон. вахт (для охорони і оборони військ. об’єктів, які не мають штат. охорон. підрозділів). Гарнізонні патрулі, чергові зміни інспекторів безпеки дорож. руху, чергові зміни охорони та конвоювання заарештованих і засуджених військовослужбовців формуються з особового складу підрозділів Військ. служби правопорядку ЗС України.
Рекомендована література
- Статут гарнізонної та вартової служб ЗС України // Військ. статути ЗС України. К., 1999.
Завантажити статтю
