Гаршин Євген Михайлович

ГА́РШИН Євген Михайлович (15(27). 08. 1860, Харків — 1931, Ленінград, нині С.-Петербург) — літературний критик, мемуарист, археолог. Дійсний член Рос. археол. товариства. Навч. у Харків. університеті (1879– 81), закін. С.-Петербур. університет (1884). Від 1886 працював викл. у гімназіях та училищах С.-Петербурга. Був дир. Таганроз. (Росія) і Сімфероп. (1912–14) комерц. училищ, в остан. реформував навчал. процес, заохочував дітей крим. татар до навчання. 1914 отримав чин дійс. стат. радника, вийшов у відставку. Жив у Ялті. Літ. діяльність розпочав 1878 у г. «Харьков». У 80-х рр. публікував біогр. нариси в «Историческом вестнике», серед них — «Шевченко в ссылке» (1886, № 1) — перше докладне дослідж. про невольничі літа поета, яке започаткувало цілу низку публікацій на цю тему. У періодиці опублікував низку спогадів про брата — письменника В. Гаршина. Упорядкував посібник для серед. навч. закладів «Русская литература ХХ в. Опыт истории новейшей русской словесности в биографиях и образцах» (у 3-х вип., 1891–95). Займався також археологією, зокрема 1888 видав допоміжник «Курганы, их раскопки, исследования и нахождения кладов».

Рекомендована література

1. Соколов В. П. Гаршин // Истор. вест. 1916. № 4;
   Google Scholar Internet
2. Рудницький Г. Директор комерційного училища // КСв. 1995, 21 січ.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю