Гасуль Рувим Якович
Визначення і загальна характеристика
ГАСУ́ЛЬ Рувим Якович (27. 06. 1889, м. Розиттен Вітеб. губ., нині Резекне, Латвія — 28. 07. 1976, Запоріжжя) — лікар-рентґенолог. Доктор медичних наук (1935), професор (1948). Премії ім. Р. Коха (1922), Берлін. університету (1923). Закін. Берлін. університет (1921, ступ. д-ра медицини). Працював у Берлін. онкол. інституті (1921–23); ст. н. с., завідувач відділу експерим. радіобіології Ленінгр. інституту рентґенології і радіології (нині С.-Петербург, 1924–27); дир. Казан. рентґенол. інституту та водночас — завідувач кафедри рентґенології Казан. інституту удосконалення лікарів (РФ, 1928–37); завідувач кафедри рентґенології Воронез. мед. інституту (РФ, 1938–41); у Ташкент. упр. евакошпиталів (1941–43); наук. кер. Київ. н.-д. рентґенорадіол. та онкол. інституту (нині Інститут онкології АМНУ, 1944–45); у 1945–75 — в Одес. (згодом Запоріз.) інституті удосконалення лікарів: завідувач кафедри рентґенології і радіології (1945– 71). Наукові дослідження з проблем рентґенодіагностики, рентґенотерапії та біології променевої енергії. Автор нового способу трансплантації органів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Практическая медицина. Ленинград, 1925; Лечение радием // Основы терапии. Москва, 1927; Ошибки диагностики легочного туберкулеза. Москва, 1930 (співавтор); Атлас вариантов скелета. Воронеж, 1940; История институтов рентгенологии в СССР. Москва, 1949.