Гафаров Джафер Абдулович

Визначення і загальна характеристика

ГАФА́РОВ Джафер Абдулович (псевд.: Джафер Гафар, Абурчубурджі, Дервіш; 1898, с. Тавдаїр Таврій. губ., нині с. Лісносі­л­ля Сімфероп. р-ну, АР Крим — 17. 04. 1938, Сімферополь) — кримськотатарський письмен­ник. Член СП СРСР (1934). Закін. медресе (1917). Учителював. Був спів­роб. г. «Яш къувет» («Молода сила», 1923– 26), ж. «Илери» («Вперед», 1926– 28); гол. ред. г. «Енъи дунья» («Новий світ», 1928–29), зав. Карасубазар. рай­вно (1929–35). Від 1934 — чл. президії СП Криму. 1935 звільнений з роботи за «не­прийня­т­тя заходів з очище­н­ня шкіл і культур. фронту від бурж. націоналіст. елементів». Заарешт. 1936 за звинуваче­н­ням у бурж. націоналіст. діяльності та шпигунстві, засудж. до роз­стрілу. У доробку Г.: поезія, оповіда­н­ня, повісті, публіцистика, театр. рецензії. У кримськотатар. літературі дебютував 1921 віршем «Дуйгъуларым» («Мої почу­т­тя»). Автор поет. зб. «Инкъилябий шиирлер» («Революційні вірші», 1926), зб. оповідань «Омюрден орьнеклер, яхут кучюк икяелер» («Візерунки життя, або Маленькі оповіда­н­ня», 1927), поеми «Къат­ты адымле» («Твердою ходою», 1932), «Партизан Муратчыкъ» («Партизан Муратик», 1932), «Икяелер ве шиирлер» («Оповіда­н­ня і вірші», 1933; усі — Сімферополь). Посмертно опубл. зб. оповідань «Омюр орьнеклери» («Візерунки життя», Ташкент, 1971). Пере­кладав з російської мови.

Літ.: Джавтобели З. Халкъ языджысы. Джафер Гъафарнынъ эдебий фаалиети (Народний письмен­ник. Творча діяльність Джафера Гафара) // Йылдыз (Зірка). 1981. № 3; Джафер Гъафар // Фазыл Р., Нагаев С. Къырымтатар эдебиятынынъ тарихы (Історія кримськотатар. літ-ри). Сф., 2001; Деятели крымскотатарской культуры. (1921–1944 г.): Биобиблио­графический словарь / Гл. ред. и сост. Д. П. Урсу. Сф., 1999.

І. А. Керімов

Завантажити статтю