Гвоздецька Олександра Андріївна
ГВОЗДЕ́ЦЬКА Олександра Андріївна (справж. — Розмисловська; 02 (14). 04. 1879, Київ — 1969, Бухарест) — співачка (сопрано). Закін. Київське музичне училище. Вдосконалювала майстерність в Італії. Сценічну діяльність розпочала в хорі М. Лисенка у Києві (1896–97). Згодом працювала в укр. трупі О. Суслова. 1909–13 співала в Маріїн. опері у С.-Петербурзі (дебютувала партією Лізи в опері «Пікова дама» П. Чайковського). 1911 разом із Ф. Шаляпіним гастролювала в Монте-Карло, 1912 виступала в театрі «Ла Скала» (Мілан). 1914 виїхала до Австро-Угорщини, а пізніше — до Італії (співала на сцені Рим. опери). Володіла надзвичайно красивим, густим (особливо в серед. регістрі) голосом. У концерт. програмах виконувала українські народні пісні та романси М. Лисенка, Я. Степового та ін. Виступала з Л. Собіновим, Д. Смирновим, М. Заньковецькою, М. Садовським, П. Саксаганським. 1901 фірми «Грамофон» і «Пате» (обидві — С.-Петербург) випустили грамплатівки із записами Г. (українські народні пісні «Ой не світи, місяченьку», «Стоїть гора високая», «Ой під вишнею», «Віють вітри», «Нащо мені чорні брови» та ін., а також арії з опери «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського).
Додаткові відомості
- Основні партії
- Оксана, Одарка («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Наталка («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Тетяна, Ліза («Євгеній Онєгін», «Пікова дама» П. Чайковського), Горислава («Руслан і Людмила» М. Глінки), Марина, Ксенія, Емма, Сусанна («Борис Годунов», «Хованщина» М. Мусоргського).
Рекомендована література
- Карамзин-Каковський В. Олександра Гвоздецька // Дукля. 1971. № 2.
Завантажити статтю
Людина 
