Гвоздик Кирило Васильович
ГВО́ЗДИК Кирило Васильович (10(22). 07. 1895, с. Ребедайлівка, нині Канів. р-ну Черкас. обл. — 20. 07. 1981, Київ) — живописець і монументаліст. Член АРМУ (1927– 32), СХУ (1956). Закін. Київський художній інститут (1929; викл. М. Бойчук). Працював у ньому викл. (1932– 33). Учасник мистецьких виставок від 1924. Брав участь у розписах санаторію ім. ВУЦВК на Хаджибеїв. лимані в Одесі (1928). Заарешт. 2 листопада 1936 за звинуваченням у контррев. терорист. діяльності, засудж. до 10 р. виправно-труд. робіт, до 5 р. позбавлення прав. Засланий до Владимира (РФ), згодом — до Соловец. і Норил. концтаборів. 1947 повернувся до рідного села. 17 жовтня 1949 засудж. на довічне ув’язнення. Перебував на засланні у Краснояр. краї (РФ). Реабіліт. 1956. Осн. роботи — у галузях станк. і монум. живопису. Роботи зберігаються в НХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Селянин у біді» (1927), «Пастушки», «Пастух із коровою», «Розгром поміщицької садиби», «Землеустрій» (усі — 1928), «Радіо на селі», «Сніданок комунарів» (обидва — 1929).
Рекомендована література
- Мусієнко О. Олтар скорботи // КС. 1995. № 3.
Завантажити статтю
Людина 
