Красногорівка
КРАСНОГО́РІВКА — місто Мар’їнського району Донецької області. Знаходиться на р. Лозова (притока Вовчої, бас. Самари), за 30 км від обл. центру. Площа 10,7 км2 . Насел. 16 714 осіб (2001, складає 88,5 % до 1989), переважно українці та росіяни. Залізнична станція. К. виникла у 1870-х рр. 1889 тут засн. Франко-рос. товариство вогнетрив. виробництва, а 1895 розпочато будівництво ниніш. Красногорівського вогнетривкого заводу. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. зазнали сталін. репресій. Від 1938 — місто. Від жовтня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювало 1100 красногорівців, з них 360 загинуло. 1939 мешкало бл. 13,6 тис., 1959 — 17,6 тис., 1979 — 18,1 тис. осіб. Нині К. входить у Донец. агломерацію. Окрім вогнетрив. заводу, працюють авторемонт. завод, геол.-розв. експедиція, хлібоприймал. пункт. У К. — 5 заг.-осв. шкіл, 4 дит. дошкіл. заклади, с.-г. ПТУ, аграр. технікум; Палац культури, 2 Будинки культури, 2 б-ки, муз. школа; рай. лікарня; відділ. 5-ти банків. Діють реліг. громади УПЦ МП, свідків Єгови, євангел. християн-баптистів. Встановлено мемор. комплекс на честь воїнів-земляків, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — філософ М. Булатов, фахівець у галузі технологій перероблення продукції тваринництва і рибництва Г. Васюкова, вет. лікар Л. Корнієнко, письменник, журналіст Анатолій і лікар-педіатр Валентин Москаленки; скульптор, художник М. Шматько; повний кавалер ордена Слави Ф. Посохов.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
