Вовча

ВО́ВЧА — річка у Донецькій, Запорізький та Дні­пропетровській областях, ліва притока Самари (басейн Дніпра). Бере початок побл. с. Новоселівка Авдіївського р-ну Донецької обл., на вис. 160 м над р. м. Довжина 336 км, площа басейну 13,3 тис. км². Басейн річки має овальну форму, витягнуту з Пд. Сх. на Пн. Зх.; асиметричний: на прав­обережну частину припадає 21 % загальна площа басейну, на лів­обережну — 79 %. Основні притоки: ліві — Мокрі Яли, Сухі Яли, Ворона, Гайчур, Верх­ня Терса, Мала Терса; праві — Солона, Камʼянка. Поверх­ня басейну рівнин­на, роз­членов. балками, ярами та річк. долинами. В. має роз­галужену гідро­граф. мережу. В неї впадають понад 100 приток різних порядків заг. довж. 2400 км. Довжина річкової мережі у басейні складає 2740 км, густота річкової мережі — 0,21 км/км². Нині у басейні В. діють 6 водомірних постів. Річище В. — суцільні пере­кати з невеликими глибинами і швидкою течією. Великих плес мало, часто вони утворені штуч. спорудами (дамбами, греблями). Таким штучним плесом є водо­сховище греблі Васильківської ГЕС (нині не діє). Найбільше природне плесо роз­ташоване в нижній течії річки між с. Межиріч (Павло­градський р-н Дні­пропетровської обл.) і м. Павлоград. Ширина річища на пере­катах становить 10–20 м, на плесах пере­важно 50–60 м, іноді до 100 м. Похил річки 0,34 м/км. У гирловій частині В. — своєрідна дельта в заплаві р. Самара з великою кількістю вторин­них русел. Заплава річки пере­важно дво­сторо­н­ня. Рельєф заплави плоский з вираженим береговим валом, роз­виненим мікрорельєфом і великою кількістю без­стічних западин, стариць. Шир. заплави в серед. течії річки здебільшого 0,6–2 км. Заплава роз­орана, використовується під с.-г. угі­д­дя, випаси худоби. Льодо­став триває від серед. грудня до серед. березня. Вода хлоридно-сульфатно-кальцієво-натрієвого типу мінералізації. Мінералізація води протягом року змінюється від 1,7 до 3,6 г/дм³. Вода за­бруднюється стіч. водами, що впливають на її склад, іноді у під­вищеній кількості зʼявляються сполуки азоту. Стік зарегульов. 24-ма водо­сховищами (осн. — Карлівське, Курахівське) й числен­ними ставками (бл. 1500). Гідролог. пости — на водо­сховищах та побл. смт Покровське і Васильківка. Воду використовують для зрошува­н­ня, побут. і пром. потреб, для роз­веде­н­ня риби. На В. — м. Павло­град.

Завантажити статтю