Вовча

ВО́ВЧА – річка у Донецькій, Запорізький та Дніпропетровській областях, ліва притока Самари (басейн Дніпра). Бере початок побл. с. Новоселівка Авдіївського р-ну Донецької обл., на вис. 160 м над р. м. Довжина 336 км, площа басейну 13,3 тис. км². Басейн річки має овальну форму, витягнуту з Пд. Сх. на Пн. Зх.; асиметричний: на правобережну частину припадає 21 % загальна площа басейну, на лівобережну – 79 %. Основні притоки: ліві – Мокрі Яли, Сухі Яли, Ворона, Гайчур, Верхня Терса, Мала Терса; праві – Солона, Кам’янка. Поверхня басейну рівнинна, розчленов. балками, ярами та річк. долинами. В. має розгалужену гідрограф. мережу. В неї впадають понад 100 приток різних порядків заг. довж. 2400 км. Довжина річкової мережі у басейні складає 2740 км, густота річкової мережі – 0,21 км/км². Нині у басейні В. діють 6 водомірних постів. Річище В. – суцільні перекати з невеликими глибинами і швидкою течією. Великих плес мало, часто вони утворені штуч. спорудами (дамбами, греблями). Таким штучним плесом є водосховище греблі Васильківської ГЕС (нині не діє). Найбільше природне плесо розташоване в нижній течії річки між с. Межиріч (Павлоградський р-н Дніпропетровської обл.) і м. Павлоград. Ширина річища на перекатах становить 10–20 м, на плесах переважно 50–60 м, іноді до 100 м. Похил річки 0,34 м/км. У гирловій частині В. – своєрідна дельта в заплаві р. Самара з великою кількістю вторинних русел. Заплава річки переважно двостороння. Рельєф заплави плоский з вираженим береговим валом, розвиненим мікрорельєфом і великою кількістю безстічних западин, стариць. Шир. заплави в серед. течії річки здебільшого 0,6–2 км. Заплава розорана, використовується під с.-г. угіддя, випаси худоби. Льодостав триває від серед. грудня до серед. березня. Вода хлоридно-сульфатно-кальцієво-натрієвого типу мінералізації. Мінералізація води протягом року змінюється від 1,7 до 3,6 г/дм³. Вода забруднюється стіч. водами, що впливають на її склад, іноді у підвищеній кількості з’являються сполуки азоту. Стік зарегульов. 24-ма водосховищами (осн. – Карлівське, Курахівське) й численними ставками (бл. 1500). Гідролог. пости – на водосховищах та побл. смт Покровське і Васильківка. Воду використовують для зрошування, побут. і пром. потреб, для розведення риби. На В. – м. Павлоград.

Л. І. Зеленська, В. В. Дем’янов

завантажити статтю