Генбачов Володимир Йосипович

ГЕНБАЧО́В Володимир Йосипович (10. 07. 1872, Полтава — 08. 01. 1957, м. Орлеан, Франція) — військовий діяч. Генерал-хорунжий Армії УНР. Закін. Полтав. кадет. корпус (1890), Олександрів. військ. училище (1892), Микол. академію Ген­штабу в С.-Петербурзі (1903). Учасник рос.-япон. війни (1904– 05). Під час 1-ї світової війни — нач­штабу бригади, командир піхот. полку, генерал-майор. Після утворе­н­ня УЦР брав участь в українізації частин рос. армії. Від кін. 1917 — на службі в Армії УНР. За часів Геть­манату — нач. по­стача­н­ня 3-го армій. корпусу, нач­штабу Полтав. залоги і 6-го Полтав. армій. корпусу. Брав участь у боях з військами Директорії. У грудні 1918 від­ряджений урядом УНР до УГА, де був нач­штабу і командиром (від березня 1919) 3-го корпусу. Брав активну участь у боротьбі за незалежність ЗУНР. Після закінче­н­ня укр.-польс. війни повернувся до Над­дні­прянщини. Від осені 1919 служив у Добровол. армії генерала А. Денікіна. 1920 ви­їхав до Туреч­чини, від 1923 мешкав у Франції.

Завантажити статтю