Генеральна Асамблея ООН
ГЕНЕРА́ЛЬНА АСАМБЛЕ́Я ООН — один із головних органів Організації Об’єднаних Націй. Станом на 1 січня 2004 об’єднувала 191 країну. Структура ГА ООН: 6 гол. комітетів (з питань політичних, безпеки та роззброєння; екон. та фінансових; соц., гуманітарних і культури; спец. політ. питань і деколонізації; адм. і бюджетних; правових); 2 організац. комітети (генеральний і мандатний); 2 постійних (консультативний комітет з адм. і бюджет. питань і комітет із внесків). ГА ООН збирається щорічно на регулярні сесії, як правило у третій вівторок вересня, і триває до середини грудня. У разі необхідності скликаються також спец. сесії (упродовж 15 днів) і надзвичайні сесії (протягом 24 годин). ГА ООН уповноважена обговорювати будь-які питання або справи в межах Статуту ООН і складати рекомендації як членам ООН, так і Раді безпеки ООН (окрім питань, які належать до компетенції останньої). ГА ООН розглядає щорічні й спец. доповіді Ради безпеки та ін. органів ООН, обговорює й затверджує бюджет організації, розробляє програми та осн. напрямки діяльності ООН, сприяє міжнар. співробітництву у політ., екон., соц. та ін. сферах, здійсненню прав людини й осн. свобод незалежно від раси, статі, мови та релігії. Кожен чл. ГА ООН має один голос; рішення щодо важл. питань (підтримання миру, вибори непостійних членів Ради безпеки ООН, членів Екон. і соц. ради ООН, прийняття нових членів, виключення з ООН, бюджетні питання) приймають за 2/3 голосів тих, хто присутні й беруть участь у голосуванні, рішення щодо ін. питань — простою більшістю. Ухвали ГА ООН мають переважно характер рекомендацій, однак з низки питань, гол. чином внутрішніх, є обов’язковими (напр., прийняття та виключення з членів ООН, вибори непостійних членів Ради Безпеки, членів Екон. і соц. ради, Ради з опіки, Міжнар. суду, затвердження бюджету організації). За рекомендацією Ради безпеки ГА ООН призначає на 5 р. Ген. секретаря ООН, який має статус міжнар. цивіл. службовця, підзвітного лише ООН, і щорічно виголошує доповідь, де оцінює діяльність ООН і визначає пріоритети на майбутнє. Пост Ген. секретаря у різні роки обіймали Т. Лі, Д. Гаммаршольд, У Тан, К. Вальдхайм, Х.-П. де Куельяр, Б. Бутрос-Ґалі, від 1997 — К. А. Аннан. Роль ГА ООН як інструменту підтримання миру та врегулювання конфліктів істотно зросла після ухвалення 1950 резолюції «Єдність на користь миру», яка передбачає у випадку неспроможності постій. членів Ради безпеки ООН діяти узгоджено в умовах порушення миру або акту агресії, повноваження ГА ООН скласти рекомендації щодо колектив. заходів для підтримання миру.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
