Генке Герберт

ГЕ́НКЕ Герберт (1913, с. Анета Новоград-Волин. пов. Волин. губ., нині Новоград-Волин. р-ну Житомир. обл. — 11. 03. 2001, Алмати) — письменник. З походження німець. Член СП СРСР (1939). Закін. Пед. інститут у м. Енгельс (нині Саратов. обл., РФ). Працював учителем; у г. «Nachrichten», ж. «Der Kämpter». 1941 зазнав репресій і депортов. у Краснояр. край (РФ). Після війни учителював у сибір. глибинці. У 60-х рр. — актив. учасник відродження нац. культури етніч. німців на теренах СРСР. Від 1968 — в Алма-Аті (нині Алмати): працював на респ. радіо та у місц. нім. г. «Rote Fahne». Автор зб. поет. й проз. творів: «Freie Wolga» («Вільна Волга», 1938), «Der Frühling» («Весна», 1940), «Der grüne Widerhall» («Зелений гомін», 1968), «Die Pfirsiche» («Персики», 1973), «Der Puls meiner Zeit» («Пульс мого часу») і «Die Manna fällt nicht vom Himmel» («Манна не падає з неба»; обидві — 1980); російською мовою — «Праздник меда» (1967), «Лестница» (1985), «Круговерть» (1990). В автобіогр. повісті «Der dornige Weg» («Тернистий шлях»), опубл. 1994 у літ. альманасі «Phoenix», чимало сторінок присвяч. Україні та Звягельщині. Автор перекладів нім. мовою поет. й проз. творів рос., казах. і укр. авторів. Помітне місце у творчості відведено темі малої батьківщини, зокрема у поезіях «Рідні місця», «Анета», «Новоград-Волинський», «Случ», «Мій батько», «Корені», «Українські пісні», поемі «Тарас Григорович Шевченко», які сповнені великої любові до України. Підтримував творчі стосунки із Житомир. наук.-краєзнав. товариством дослідників Волині, брав участь у міжнар. наук.-краєзнав. конф., що проходили у Новограді-Волинському (1995, 1998).

Завантажити статтю