ГЕОГРА́ФІЇ Науково-дослідний ін­ститут — науково-дослідна установа з про­блем гео­графії. Засн. 1926 у Харкові як Укр. НДІ гео­графії та карто­графії при Наркомосі УСРР. Організатором і першим дир. був С. Рудницький. 1934 пере­вед. до Києва, де функціонував до 1937. У 1940 від­новив діяльність як наук. під­роз­діл Київ. університету. Від 1944 — самост. установа при Київ. університеті. Осн. напрями наук. діяльності: дослідж. балансу вологи в ґрунті, агроклімат. умов; методика ви­вче­н­ня водно-фіз. властивостей ґрунтів різних природ. зон України (В. Попов, М. Кулик, М. Йовенко); екон. гео­графія України та гео­графія с. господарства (О. Діброва, Г. Кравченко, І. Мукомель, К. Пяртлі); пита­н­ня історії карто­графії та морфометрії (М. Бєлонін та І. Кузьмін). У 30-х рр. спів­роб. Ін­ституту брали участь у дослідж. гір Тянь-Шаню (Середня Азія). Наукові праці друкувались у «Записках Українського науково-дослідного ін­ституту гео­графії та карто­графії» (1928, вип. 1; 1930, вип. 2) та у окремих випусках заг.-університет. період. вид. «Наук. записки» — «Труди Науково-дослідного ін­ституту гео­графії» (у 5-ти т., 1948–52). У звʼязку з реорганізацією 1952 Ін­ститут припинив діяльність.