Географії Науково-дослідний інститут
ГЕОГРА́ФІЇ Науково-дослідний інститут — науково-дослідна установа з проблем географії. Засн. 1926 у Харкові як Укр. НДІ географії та картографії при Наркомосі УСРР. Організатором і першим дир. був С. Рудницький. 1934 перевед. до Києва, де функціонував до 1937. У 1940 відновив діяльність як наук. підрозділ Київ. університету. Від 1944 — самост. установа при Київ. університеті. Осн. напрями наук. діяльності: дослідж. балансу вологи в ґрунті, агроклімат. умов; методика вивчення водно-фіз. властивостей ґрунтів різних природ. зон України (В. Попов, М. Кулик, М. Йовенко); екон. географія України та географія с. господарства (О. Діброва, Г. Кравченко, І. Мукомель, К. Пяртлі); питання історії картографії та морфометрії (М. Бєлонін та І. Кузьмін). У 30-х рр. співроб. Інституту брали участь у дослідж. гір Тянь-Шаню (Середня Азія). Наукові праці друкувались у «Записках Українського науково-дослідного інституту географії та картографії» (1928, вип. 1; 1930, вип. 2) та у окремих випусках заг.-університет. період. вид. «Наук. записки» — «Труди Науково-дослідного інституту географії» (у 5-ти т., 1948–52). У зв’язку з реорганізацією 1952 Інститут припинив діяльність.
Рекомендована література
- Рудницький С. Л. Завдання Українського географічного інституту і його видавництв // Зап. Укр. НДІ географії та картографії. Х., 1926. Вип. 1;
- Балабанов О. Д., Недоступ Н. М. Систематичний покажчик до періодичних видань Київського університету (1861– 1960). К., 1963. Вип. 1, 2.
Завантажити статтю
