Географічний центр України

Визначення і загальна характеристика

ГЕОГРАФІ́ЧНИЙ ЦЕНТР УКРАЇ́НИ — місце, координатами якого до 2005 називали північно-східну околицю селища Добровеличківка Кіровоградської обл. (48^о 32´ 06" пн. ш. та 31^о 10´ 53" сх. д.). Його було встановлено 1989 за допомогою аналого-картометричного методу, що враховує складну конфігурацію території України, значну протяжність із півдня на північ (893 км), із заходу на схід (1316 км), а також сферичність її поверхні. За основу визначення були прийняті крайні точки території: північна — 52^о 22´ 54" пн. ш. (побл. с. Грем’яч Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл.); південна — 44^о 23´ 18" пн. ш. (мис Сарич у Криму); західна — 22^о 08´ 42" сх. д. (м. Чоп Ужгородського р-ну Закарпатської обл.); східна — 40^о 13´ 05" сх. д. (на околиці с. Червона Зірка Міловського р-ну Луганської обл.). 2002 замість тимчасово знака, встановленого 1991 на цьому місці, відкрито пам’ятний знак, на якому зображено Малий державний герб України.

Подальші наукові пошуки призвели до покращення методів дослідження геостатистичних показників та як наслідок перегляду координат географічного центру України. Від 2005 ним вважають північно-східну околицю с. Мар’янівка Шполянського р-ну Черкаської обл. Координати: 49^о 01´ 39" пн. ш. та 31^о 28´ 58" сх. д. Географічний центр території тепер розглядають як центр ваги замкнутої системи. Для визначення його координат застосовують побудову регулярної моделі сітки трапецій на цифровій топографічній карті України (масштаб 1:200 000) з кроком 0,1´. Натомість координати північно-східної околиці селища Добровеличківка почали називати геометричним центром України.

У 2012 на місці географічного центру України звели щоглу з наміром розбудувати історико-географічний комплекс. Окрім цього, на околиці м. Шпола встановлено пам’ятний знак, що свідчить про існування у Шполянському р-ні географічного центру України.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю