Географія транспорту

ГЕОГРА́ФІЯ ТРА́НСПОРТУ  — галузь економічної та соціальної географії, що вивчає чинники, принципи і закономірності територіальної організації транспортних систем. Г. т. тісно пов’язана з економікою, картографією, фіз. географією, географією промисловості і с. господарства. Особливості Г. т.: використання елементів природ. середовища як природ. шляхів сполучення або основи для спорудження штуч. шляхів сполучення; переважно ліній. тип розміщення транспорту; важлива роль транспорту як матеріал. фактора і фактора територ. поділу праці; поділ транспорту на види; відсутність сировини і особливий характер продукції; специф. характер ціноутворення (тарифи, фрахти) впливає на розміщення господарства. Осн. види Г. т.: заг., регіонал. та географія окремих видів транспорту. Заг. Г. т. вивчає істор. закономірності розвитку транспорт. систем країн і регіонів; вплив на транспорт природ. умов (рельєфу, гідрографії, клімату тощо) і цілих ландшафт. комплексів; місце транспорту в економіці і транспортно-екон. зв’язки та вантажопотоки; транспортні пункти і вузли; геогр. проблеми пасажир. транспорту; районування транспорту. Регіонал. Г. т. вивчає транспортні системи великих р-нів, країн; окремі лінії або напрямки шляхів сполучення, приміські сітки, вузли і порти з їх сферами тяжіння; внутр. розміщення транспорт. споруд у вузлах, портах; міський транспорт. Географія окремих видів транспорту — проблеми сухопут. (залізнич., автомоб.), водного (річк., озер., мор.), повітр. та трубопровід. транспорту.

В Україні Г. т. як самостійна галузь сусп. географії набула розвитку у працях К. Воблого, О. Діброви. Знач. внесок в її становлення зробили К. Коценко, М. Мижега, М. Григорович, О. Крайовий. Гол. завдання Г. т. в Україні — вивчення закономірностей територ. відмінностей його розвитку. Стратег. метою реформування транспорту є забезпечення повного та якісного задоволення потреб насел. і сусп. виробництва у перевезеннях. Необхідно привести відповідно до обсягів робіт, що виконуються, трудовий і вироб. потенціал та забезпечити відтворення осн. фондів з метою підтримання матеріал.-тех. бази, впровадження інтенсив. ресурсозберігаючих технологій; забезпечити стратегію пріоритетів розвитку, що характеризуються зростанням інвестиц. активності на вирішал. дільницях техніко-технол. переозброєння транспортно-шлях. комплексу. Пріоритет. напрямами є інтеграція транспорт. системи України в європейську (розвиток експорту транспорт. послуг, впорядкування процедур при переміщенні вантажів через кордони, розбудова міжнар. транспорт. коридорів).

Завантажити статтю