Георгій

ГЕО́РГІЙ (Ярошевський Григорій Антоні­йович; 06(18). 11. 1872, с. Мала Тернівка, нині Якимів. р-ну Закарп. обл. — 08. 02. 1923, Варшава) — церковний діяч. Магістр богословʼя (1901). Закін. Київ. духовну академію зі ступ. канд. богословʼя (1896). Від 1898 — викладач Таврій. духов. семінарії. У березні 1900 прийняв чернечий постриг, ієромонах. 1903–06 — ректор Тульс. духов. семінарії. У липні 1906 висвяч. на єпис­копа Каширського, при­знач. вікарієм Тульс. єпархії. 1908–10 — єпис­коп Прилуцький, вікарій Полтав. єпархії. 1910–13 — ректор С.-Петербур. духов. академії. Від травня 1913 — єпис­коп Калузький і Боровський. Від липня 1916 — єпис­коп Мінський і Туровський. Очолював одну з Соборних комісій, ви­ступав проти за­провадже­н­ня патріаршества. 1918 під­тримав діяльність товариства «Просвіта» у Мінську. У квітні 1918 во­звед. у сан архі­єпис­копа. 1919 керував Харків. єпархією. У січні 1920 емігрував. 1921 — в. о. керуючого рос. православ. парафіями в Італії. У серпні пере­їхав до Варшави на за­проше­н­ня уряду створити умови для автокефалії православ. церкви у Польщі, при­знач. екзархом патріарха Тихона. Від січня 1922 — митрополит Варшавський. У травні очолив місію ієрархів, яка домоглася автокефалії православ. церкви у Польщі, 28 червня при­знач. митрополитом Польським. Засн. варшав. синодал. друкарні, ініціатор від­кри­т­тя при Варшав. університеті православ. богослов. ф-ту. Вбитий противником автокефалії архімандритом Смарагдом (Латишенком), суд. процес над яким загострив низку протиріч, що існували серед православ. духовенства у Польщі.

Завантажити статтю