Геосоціосистема
ГЕОСОЦІОСИСТЕ́МА — складна, функціональна, саморегульована система взаємопов’язаної єдності людської спільноти і навколишнього природного чи антропогенного трансформованого середовища в межах певної адміністративно-територіальної одиниці. Г. виділяють за рівнем життя і характером вироб. відносин, специфікою використання природ. ресурсів і впливу на довкілля, соц. речовинно-енергет. та інформ. обміну, взаємодії між внутр. компонентами та ін. Г. Кібернет. пам’яттю й регулятор. блоком Г. є люд. інтелект, накопичений століттями досвід, що передається від покоління до покоління живим словом, записаний у будь-якій формі — від клинопису і книги до сучас. комп’ютер. пристроїв, нагромаджений у бібліотеч. фондах, архівах, інформ. банках тощо. Найбільшою Г. є соціосфера — глобал. сфера вироб. діяльності людства, що охоплює біосферу, ін. земні сфери й навколоземний косміч. простір. У її межах вирізняють міждержавні, держ., регіональні (обл., рай. тощо) і локальні (міські, сільські, хутірні) Г. Наявність інтелектуал. регулятора в Г. зовсім не заперечує механізмів саморегуляції біотич., екон., соц. та ін. блоків. Живі підсистеми, так само як і ін. структурні блоки Г., повністю зберігають свої регуляторні механізми. Осн. завдання регулятора Г. — використання інформації про структурно-функціон. організацію всіх підсистем Г., а також організація їх роботи таким чином, щоб внаслідок їх взаємодії забезпечувалося поліпшення умов життя людей і збереження здорового довкілля. Поняття «Г.» повинне стати базовим для планування й реалізації програми сталого розвитку на планеті. Останнім часом набула розвитку геосоціосистемологія — наука про Г., їх генезис, закономірності розвитку, будови й функціонування.
Рекомендована література
- Сочава В. Б. Введение в учение о геосистемах. Новосибирск, 1973;
- Будыко М. И. Глобальная экология. Москва, 1977;
- Казначеев В. П. Современные аспекты адаптации. Новосибирск, 1980;
- Голубець М. А. Про співвідношення між біотичним і соціальним на нашій планеті // Вісн. АН УРСР. 1980. № 1;
- Очерки теории и практики экологии человека. Москва, 1983;
- Эволюция биосферы. Ленинград, 1984;
- Моисеев Н. Н. Алгоритмы развития. Москва, 1987;
- Голубець М. А. Від біосфери до соціосфери. К., 1997;
- Його ж. Вступ до геосоціосистемології. Л., 2005.
Завантажити статтю
