Геосоціосистема
Визначення і загальна характеристика
ГЕОСОЦІОСИСТЕ́МА — складна, функціональна, саморегульована система взаємопов’язаної єдності людської спільноти і навколишнього природного чи антропогенного трансформованого середовища в межах певної адміністративно-територіальної одиниці. Г. виділяють за рівнем життя і характером вироб. відносин, специфікою використання природ. ресурсів і впливу на довкілля, соц. речовинно-енергет. та інформ. обміну, взаємодії між внутр. компонентами та ін. Г. Кібернет. пам’яттю й регулятор. блоком Г. є люд. інтелект, накопичений століттями досвід, що передається від покоління до покоління живим словом, записаний у будь-якій формі — від клинопису і книги до сучас. комп’ютер. пристроїв, нагромаджений у бібліотеч. фондах, архівах, інформ. банках тощо. Найбільшою Г. є соціосфера — глобал. сфера вироб. діяльності людства, що охоплює біосферу, ін. земні сфери й навколоземний косміч. простір. У її межах вирізняють міждержавні, держ., регіональні (обл., рай. тощо) і локальні (міські, сільські, хутірні) Г. Наявність інтелектуал. регулятора в Г. зовсім не заперечує механізмів саморегуляції біотич., екон., соц. та ін. блоків. Живі підсистеми, так само як і ін. структурні блоки Г., повністю зберігають свої регуляторні механізми. Осн. завдання регулятора Г. — використання інформації про структурно-функціон. організацію всіх підсистем Г., а також організація їх роботи таким чином, щоб внаслідок їх взаємодії забезпечувалося поліпшення умов життя людей і збереження здорового довкілля. Поняття «Г.» повинне стати базовим для планування й реалізації програми сталого розвитку на планеті. Останнім часом набула розвитку геосоціосистемологія — наука про Г., їх генезис, закономірності розвитку, будови й функціонування.
Рекомендована література
Завантажити статтю
