Гепард Микола Анатолійович
Визначення і загальна характеристика
ГЕПА́РД Микола Анатолійович (18. 12. 1948, Херсон) — майстер художнього різьблення на дереві, графік і живописець. Заслужений художник України (2017). Член СХ Угорщини (1997), НСХУ (2003). Закін. Крим. художнє училище (Сімферополь, 1975; викл. Ю. Кищенко). Учасник обл. (від 1975), всеукр. (від 1988), міжнар. (від 1998) мистецьких виставок. Персон. — у Херсоні (1976, 2004), м. Редич (Угорщина, 1998). Живі спостереження, імпульси влас. уяви дозволили Г. створити світ фантаст. тварин. Митець знаходить цікаві образні та композиц. рішення у кожному сюжеті, що розкривають внутр. драматизм, емоц. забарвленість, психологію персонажів. Дерев’яні скульптури Г. вирізняються своєрід. декор. обробленням, вишуканістю; сюжетно-орнам. трактування традиційно-казкове, поетичне. Роботи зберігаються у музеях України, Канади, США, Франції, Австрії, Німеччини, Португалії, Угорщини, РФ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Галявина казок» у парку ім. Ленін. комсомолу в Херсоні (1978); «Шеррі» (1978), «Околиця села», «Полудень у степу» (обидва — 1981), «Літо» (1982), «Моє дитинство» (1983), «Єш — охоронець квітів», «Чахлик Невмирущий» (обидва — 1989), «Мати птахів» (1992), «Стара хата рибалки» (1993), «Самовлюб», «Баба Яга» (обидва — 1995); акварел. цикл «Земля і небо» (2002–04); графічні цикли — «Золоті звірі чужих цивілізацій», «До культури майя», «Птахи Садів Арканара» (усі — 2003–04).