Герасимчук Валерій Назарович
Визначення і загальна характеристика
ГЕРАСИМЧУ́К Валерій Назарович (20. 04. 1956, с. Денихівка Тетіїв. р-ну Київ. обл.) — письменник. Член НСПУ (1987). Закін. Львівський університет (1978). Учителював. Від 1980 — кор., зав. с.-г. відділу Тетіїв. рай. газети. Від 1986 — на творчій роботі. Від 2003 — ст. методист Будинку письменників, від 2005 — секр. ради НСПУ (Київ). Дебютував як поет із добіркою віршів «На долоні землі» у ж. «Вітчизна» (1983, № 9). Автор поет. зб. «Каменова сопілка» (К., 1984), «Віки» (К., 1990); драм. поем «Останній сон Яворницького» // «Вітчизна», 1987, № 7; «Шумери» // Там само, 1989, № 4; трагедії «Розп’яття» (уривок опубл. у г. «Літературна Україна», 1990), драми-феєрії «Козак з Лугу, або Крик сови» // «Київ», 1990, драми «Андрей Шептицький» (поставл. під назвою «Андрей» 2000 у Львів. укр. драм. театрі ім. М. Заньковецької, 2001 — у Торонто; уривок опубл. у г. «Літературна Україна», 2002, 4 квіт.) та ін.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Сповідь: Вибр. твори. К., 1991; Избранное. К., 2002; драми — Поет і король, або Кончина Мольєра // Вітчизна. 2002. № 5–6; Трагедія Нобеля і драма Хемінгуея // Дніпро. 2002. № 11–12; В облозі саламандр // ЛУ. 2003, 4 верес.; Цикута для Сократа // Дзвін. 2003. № 7; П’єси про великих. К., 2003.
Завантажити статтю
Людина 
