Гетьманська столиця
Визначення і загальна характеристика
«ГЕТЬМА́НСЬКА СТОЛИ́ЦЯ» — державний історико-культурний заповідник. Створ. 1994 у смт Батурин Бахмац. р-ну Черніг. обл. на базі краєзнав. музею. Підпорядк. Упр. культури Черніг. облдержадміністрації. Пл. охорон. зон заповідника — 57 га. У складі «Г. с.» — 39 об’єктів (унікал. пам’ятки історії, архітектури, археології доби Гетьманщини), зокрема Будинок Ген. суду Лівобереж. України, палац К. Розумовського (арх. Ч. Камерон), Воскресін. церква (усипальниця К. Розумовського), Батурин. Миколо-Крупиц. монастир. Фонд. колекція — 15 тис. музей. предметів. Унікал. є археол. зібрання, колекції творів образотвор. і декор.-ужитк. мистецтва, нумізматична, стародруків та ікон. Серед експонатів — частини надмогил. пам’ятника К. Розумовському (поч. 19 ст., скульптор І. Мартос), ікона на мідній пластині з образом Божої Матері з немовлям роботи майстрів Києво-Печер. лаври (17 ст.), ікона «Ісус Христос Вседержитель» (кін. 18 ст.). Від 1997 у заповіднику організовуються щорічні Батурин. читання, у рамках яких проведено Міжнар. укр.-румун. археол. конф. (1997), наук.-практ. конф., присвяч. 270-річчю від дня народж. К. Розумовського (1998), з нагоди 290-ї річниці від дня народж. І. Мазепи (1999), міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 225-річчю від дня народж. П. Прокоповича (2000), «К. Розумовський — останній гетьман України» (2003), наук.-практ. конф. до 10-річчя заповідника, «Видатні діячі Батуринського краю». Директор — Н. Реброва (від 2002).