Гешелін Олександр Ісакович

ГЕШЕ́ЛІН Олександр Ісакович (25. 08 (06. 09). 1882, Одеса — 06. 09. 1962, там само) — лікар-оториноларинголог. Син Ісака, батько Сергія Гешеліних. Доктор медицини (1911), професор (1922). Закін. Новорос. університет в Одесі (1906). Працював лікарем в Одесі та Москві; в Ін­ституті удосконале­н­ня лікарів та Психоневрол. ін­ституті в Петро­граді (нині С.-Петербург, 1910–18); від­тоді — в Одес. мед. ін­ституті: завідувач кафедри оториноларингології (1922–41, 1944–52). Під час 2-ї світової війни — військ. лікар, завідувач кафедри хвороб вуха, горла, носа Ставроп. мед. ін­ституту (РФ). Вперше описав рак середнього вуха і агранулоцитарну ангіну. Автор моно­графії «Тонзи­л­лярные заболевания» (О., 1936); роз­ділів у посібниках «Болезни уха, горла, носа» (К., 1941), «Болезни носа и околоносовых пазух» (1949), «Хирургические болезни глотки, гортани и пищевода» (1954, обидва — Москва).

Завантажити статтю