Гирич Віктор Сергійович
ГИ́РИЧ Віктор Сергійович (23. 10. 1952, с. Руська Поляна Черкас. р-ну, нині Черкас. обл.) — режисер. Чоловік А. Гирич. Народний артист України (2009). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2001). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1978; викл. В. Биковець). Відтоді працював реж. Київ. театру рос. драми ім. Лесі Українки. Від 1984 — у Київ. ТЮГу на Липках: від 1991 — гол. реж., худож. кер., від 1993 — директор-худож. кер. Поставлені Г. вистави засвідчують намагання наблизитись до розкриття автор. задуму твору, надати йому актуал. звучання. Г. значно поглибив метод творення дит. вистави, збагатив жанр. підходи. Його театр розмовляє з глядачем з позиції інтелектуал. та філос. театру; вистави наповнені естет. та ігровою культурою. Г. — реж., якому притаманні фантазія, здатність до глибокого філос. узагальнення, прагнення глибоко розкрити автор. задум, осучаснивши та втіливши його в яскравій сценіч. формі. У виставі «Ярмарковий гармидер» І. та Я. Златопольських (2005) Г. виступає як послідовник театру Леся Курбаса.
Додаткові відомості
- Основні вистави
- «Лісова пісня» Лесі Українки (1984; 2005), «Фатальна помилка» М. Рощина (1987), «Різдвяна ніч» М. Гоголя (1993), «Фіґаро» П.-О. Бомарше (1995), «Серце П’єро» С. Лелюх (1996), «Снігова королева» за Г.-К. Андерсеном, «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра (обидві — 2002), «Чайка» А. Чехова (2004).
Рекомендована література
- Коломієць Р. Браво Гиричу, який відтворив цей шалений день! // Київ. відомості. 1995, 25 жовт.;
- Чушко С. Божий дар спілкування з дітьми // Уряд. кур’єр. 1999, 4 груд.;
- Корнійчук В. Театр з аурою сонця. К., 2001.