Гідролізна промисловість
ГІДРО́ЛІЗНА ПРОМИСЛО́ВІСТЬ — галузь промисловості, що обʼєднує виробництва, які базуються на хімічному переробленні рослинних матеріалів шляхом каталітичного перетворення полісахаридів у моносахариди. З нехарч. рослин. сировини (відходів лісозаготівлі, лісопиляння, деревообробки, с. господарства) виробляють корм. дріжджі, етил. спирт, глюкозу, ксиліт, фурфурол, органічні кислоти, лігнін та ін. продукти. Велике госп. значення Г. п. зумовлене тим, що вона використовує величезні ресурси рослин. відходів для виробництва цінної продукції, на випуск якої в ін. галузях промисловості витрачається значна кількість харч. і корм. продуктів (зерно, картопля, патока та ін.). Методом гідролізу з 1 т відходів сухої деревини (залежно від профілю виробництва) одержують 220 кг корм. білкових дріжджів, або 35 кг дріжджів і 175 л етил. спирту, або 105–110 кг дріжджів і 70–80 кг фурфуролу. В Україні до 2-ї світової війни фурфурол виробляли на 3-х невеликих установках, що були створені при олійниц., шкір. та консерв. заводах у Одесі і Криму. У післявоєн. період введено в дію Верхньодніпров. гідролізно-фурфуроловий завод, цех для виробництва гідроліз. корм. дріжджів з нехарч. сировини на Білгород-Дністров. картон. ф-ці. 1965 збудовано найбільший в Україні Запоріз. гідролізно-дріжджовий завод. До підприємств цієї галузі належать і Вознесенський (Микол. обл.), Вінн., Словʼян. (Донец. обл.) та Васильків. (Київ. обл.) дріжджові заводи. Споруджуються Кіровогр. та Марганец. (Дніпроп. обл.) дріжджові заводи.
Крім відходів деревини, сировиною для гідроліз. виробництва можуть бути стрижні качанів кукурудзи і соняшник. лушпиння, яких багато збирається щороку на калібрувал. та маслозаводах. Вміст полісахаридів у цих рослин. відходах сягає 70 %, що в 2–3 рази перевищує вміст сахарози у цукр. буряках чи крохмалю в картоплі і дорівнює кількості крохмалю в кукурудзяному зерні. При виробництві етил. спирту 1 т абсолютно сухої хвой. деревини замінює 0,6 т зерна чи 1,6 т картоплі. Вартість продукції гідролізу 1 м3 відходів лісопиляння у 2–3 рази більша від вартості 1 м3 товар. пиломатеріалів. Більша частина гідроліз. підприємств кооперується з лісопил.-деревооброб. і целюлозо-паперовими та масло-жировими виробництвами. Осн. хім.-технол. етапом гідроліз. вироб-в є гідроліз рослин. матеріалів. Це взаємодія полісахаридів рослин. сировини з водою при наявності каталізаторів — мінерал. кислот. Продуктами гідролізу є гідролізати — розчини моноз (пентоз і гексоз, зокрема глюкози), леткі речовини (органічні кислоти, спирти) та тверді залишки (гідроліз. лігнін). Вихід моноз сягає 90 % від кількості полісахаридів. Гідролізати піддають подальшому біохім. чи хім. переробленню залежно від профілю гідроліз. вироб-в та потріб. видів товар. продукції. Найбільш поширене біохім. перероблення гідролізатів для одержання білково-вітамін. речовин — корм. дріжджів. Біохім. шляхом (бродіння гексоз гідролізатів) одержують також один із важливих продуктів гідроліз. виробництва — етил. спирт. Харч. глюкозу і тех. ксилозу виробляють відповідно з гексоз. та пентоз. гідролізатів за допомогою очищення їх від мінерал. і органіч. домішок, випарювання та кристалізації. При хім. переробленні гідролізатів шляхом відновлення наявних у них моноз одержують багатоатомні спирти; із гексоз утворюються відповідні гексити (сорбіт, маніт, дульцит), а з пентоз — пентити (ксиліт, арабіт та ін.). Шляхом гідрогенолізу багатоатом. спиртів можна одержати гліцерин, пропіленгліколь і етиленгліколь; шляхом дегідратації пентоз — фурфурол. При дегідратації гексоз утворюється левулінова кислота. При гідролізі лігніну утворюються смоли і напівкокс, який піддають терміч. активації для одержання актив. газового і знебарвлюючого вугілля. При обробленні гідроліз. лігніну концентрованою сірчаною кислотою утворюється активне вугілля — колактивіт. При обробленні лугами лігнін розчиняється, а при подальшому підкисленні виділяється активов. лігнін (актив. наповнювач синтетич. каучуку). Гідроліз. лігнін використовують також як паливо.
Завантажити статтю
Господарство 
