Волощук Григорій Парфенович
ВОЛОЩУ́К Григорій Парфенович (01. 08. 1928, с. Цибулівка, нині Тростянец. р-ну Вінн. обл. — 06. 06. 1970, там само) — громадський діяч. Закін. Київ. училище приклад. мистецтва (1950), Київ. університет (1965). У 1953 разом з М. Адаменком і Р. Доценком заарешт. за звинуваченнями в антирад. діяльності та націоналізмі. Засудж. до 10 р. виправ.-труд. робіт з поразкою у правах на 3 р. 1956 звільнений за амністією, працював здебільшого художникомандиреставратором у Києві. Після закінчення Університету деякий час вчителював на Луганщині. За свої переконання та правозахисну діяльність зазнавав постій. переслідувань від КДБ. Життя В. стало прообразом героя роману М. Адаменка «Закон-тайга» (Чг., 2002); його іменем названо вулицю в центрі рідного села, на стіні сільради встановлено мемор. дошку. З мист. доробку у сім’ях друзів і знайомих збереглися портрети односельців та родичів, кілька пейзаж. картин, рукописи публіцист. творів були вилучені під час обшуків і знищені.
Рекомендована література
- Малюта І. Прозваний зеком // Молодь України. 2001, 2, 6, 8, 9, 13 листоп.;
- Доценко Р. Микола Адаменко, що з Волощукового гурту чи то гарту // Там само. 2002, 24 січ.