Ворожба
ВОРОЖБА́ — місто Білопільського району Сумської області. Знаходиться на р. Вир (притока Сейму, бас. Дніпра), за 5 км від райцентру та за 60 км від обл. центру. Вузлова станція. Через місто проходить автошлях Суми–Новгород-Сіверський. Площа 14,8 км2. Насел. 8384 особи (2001, складає 85,5 % до 1989): українців — 74 %, росіян — 19 %. На тер. міста є поклади глини. Вперше згадується в істор. джерелах під 1665. Назва походить від р. Ворожба, що протікала побл. насел. пункту. Від 1687 В. — військ. слобода Сум. полку. 1765–80 — слобода Білопіл. комісарства Слобід.-Укр. губ., а від 1835 — волос. центр Сум. пов. Харків. губ. У 1685 тут проживали 472 особи, у 1773 — 2416 осіб. 1869 через В. прокладено залізницю. 1923–30 — райцентр. Від 7 жовтня 1941 до 6 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. У В. гітлерівці стратили понад 2 тис. мешканців навколиш. сіл і 35 місц. жителів; вивезли на примусові роботи до Німеччини 112 осіб. На фронтах 2-ї світової війни воювало 1346 ворожбянців, 598 з них загинуло, 756 — нагороджено орденами і медалями. Від 1923 — смт, від 1959 — місто. Гол. пром. підприємства: ВАТ «Ворожбян. машзавод», ЗАТ «Ворожбян. комбінат хлібопродуктів». У В. — 3 заг.-осв. школи, 2 дитсадки; поліклініка, вузлова лікарня, дит. консультація, 2 аптеки; Клуб залізничників, 6 б-к, муз. школа; культурно-спорт. центр по роботі з молоддю, футбол. клуб, стадіон; відділ. банку. Пам’ятка архітектури — храм св. Покрови (1676). На тер. міста встановлено пам’ятник Т. Шевченку, меморіал жертвам фашизму, пам’ятник воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світової війни, пам’ятний знак на честь С. Киреєва. Серед видат. уродженців — д-р тех. н. Г. Бабак, д-р хім. н. В. Кальченко, д-р філос. н. В. Трипольський; д-р мистецтвознавства В. Кричевський, арх. Ю. Кобиляков, живописець О. Сиротенко; диригент, педагог Ю. Таранченко.