Воронівський округ
Визначення і загальна характеристика
ВОРО́НІВСЬКИЙ О́КРУГ — адміністративно-територіальна одиниця в Словаччині. Знаходиться на Сх. Пряшів. краю, в басейнах рік Топля та Ондава. Площа 769 км2. Насел. 76,5 тис. осіб (2001). Адм. центр — Воронів-над-Топлею (23 тис. осіб, 2001). Розвинуті с. госп-во, деревообробна, буд., текстил. та хім. промисловості. Тер. сучас. В. о. була заселена бл. 5-ти тис. р. до н. е. У 7 ст. тут осіли слов’ян. племена. У 13 ст. цими землями володів галиц. князь Ростислав Михайлович, зять угор. короля Бели ІV. У 14–17 ст. в рамках т. зв. волоської колонізації на тер. сучас.
В. о. виникло кільканадцять руських сіл, жителі яких займалися переважно вівчарством, скотарством і лісорозробкою. За деякими офіц. статистиками 1773–1910 у 23-х селах округу переважало руське населення, у 15-ти русини становили 20– 49 % (див. Карту). Донині у деяких з них збережено лемків. говірку. Реліг. і культур. центром русинів було с. Чемерне, де 1910 побудовано сецесій. храм Успіння Богородиці. У міжвоєн. період чемернян. парохом був о. Іван Добрянський, який неодноразово намагався отримати дозвіл на будівництво греко-катол. церкви у Воронові. Станом на 1994 у В. о. було 21 парохіал. та 26 філіал. греко-катол. храмів, найдавніший з яких — церква Успіння Богородиці в Нижньому Грушові (14 ст.). З В. о. пов’язана діяльність А. Єнковського, О. та І. Невицьких, І. Гриця-Дуди. За переписом 2001 серед насел. В. о. 102 особи визначили себе як українці, 121 — русинами.