Воронова Наталія Олександрівна
ВО́РОНОВА Наталія Олександрівна (17 (30). 04. 1909, с. Березівка, нині місто Одес. обл. — 11. 01. 1985, Москва) — фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1955), професор (1962). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1981). Закін. Харків. інж.-екон. інститут (1932). Працювала у «Гіпросталі» (Харків, 1932– 34); Держплані УРСР (Київ, 1935– 39); Інституті неорган. хімії АН УРСР (Київ, 1939–40); Інституті чорної металургії АН УРСР (Київ, від 1953 — у Дніпропетровську; 1940– 83): зав. кисневої групи, потім ливар. групи, від 1958 — завідувач відділу технології лиття (згодом відділ позапіч. обробки чавуну); водночас викладала у Дніпроп. інституті інж. залізнич. транспорту: завідувач кафедри технології металів (1962–68). Досліджувала питання використання кисню в металургії та ливар. виробництві, підвищення якості металів і сплавів. Під керівництвом В. розроблено технол. процес глибокої десульфурації чавуну, впроваджений на металург. заводах України, де завдяки використанню чистого за сіркою чавуну забезпечено можливість поліпшення якості сталі.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Использование природных газов УССР. К., 1940; Получение малоуглеродистого чугуна продувкой кислородом. Москва, 1950; Кислородный способ получения высококачественного чугуна. Москва, 1950; Чугунные коленчатые валы судовых паровых машин. Москва, 1959 (співавтор); Качество доменного чугуна и пути его повышения. К., 1972 (співавтор); Десульфурация чугуна магнием. Москва, 1980.
Завантажити статтю
Людина 
