КРАСОВИ́ЦЬКИЙ Борис Маркович (04(17). 08. 1916, Суми — 14. 03. 2008, Харків) — фахівець у галузі органічної хімії та органічних люмінофорів. Батько В. Красовицького. Доктор хімічних наук (1960), професор (1962). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1989). Державна пре­­мія України у галузі науки і техніки (1992).Премії РМ СРСР (1982), імені А. Кі­­­пріанова АНУ (1990). Учасник Другої світової війни. Державні на­­городи СРСР. Закінчив Харківський університет (1938), де 1939–69 й працю­вав (від 1961 за сумісництвом — професор кафедри органічної хімії). Від 1961 — завідувач лабораторії органічного синтезу Ін­ституту монокри­сталів НАНУ (Харків). Наукові праці присвячені синтезу і досліджен­ню органічних барвників, люмінофорів, історії хімії та історії Хар­­кова. Створив наукову школу та сприяв роз­витку промисловості органічних люмінофорів у СРСР та Україні. Роз­робив новий клас люмінофорів з двома флуорофорними угрупова­н­нями — біфлуорофорів; ви­вчав звʼязок між молекулярною структурою та люмінесцен­­цією цих сполук; вина­йшов нову хімічну реакцію синтезу практично важливих люмінесцентних піримідинієвих солей.