ВОРОТНИКО́В Антоній Па­влович (25. 06 (07. 07). 1857 — 21. 12. 1937, Ніцца, Франція) — письмен­ник, журналіст, режисер. Служив у фортечних артилеріях Києва (1876– 85) та С.-Петербурга (1885– 1900). Разом із Л. Кармазовим заснував 1907 у Москві Новий драм. театр. 1908 — реж. у театрі Незлобіна, 1915 — у Новому театрі Л. Яворської (Петро­град, нині С.-Петербург). 1916–17 активно працював у кінемато­графі, сценарист і реж. х/ф «Ванька-Ключник», «Чорна шаль» та ін. Після більшов. пере­вороту 1917 ви­їхав за кордон. Писав драми на істор. теми (називав їх «істор. фантазіями»). Використовував фактич. матеріал як істор. та побут. екзотику, що зумовлювало вільні інтер­претації та психол. побудову творів, напр. у драмі «Анна Ярославна, королева Франции (1051–1060)» (Москва, 1901, 1902; Париж, 1930). Пере­кладав твори Плавта, Г. Ібсена, Г. Гауптмана, Ґ. дʼАн­нунціо, М. Метерлінка та ін.