Ворохта
ВОРО́ХТА — селище міського типу Івано-Франківської області, підпорядковане Яремчанській міськраді. Знаходиться на тер. Карпатського національного парку, у верхів’ї р. Прут (притока Дунаю), за 96 км від обл. центру та за 32 км від м. Яремча. Залізнична ст. Має автобусне сполучення з обл. центром, м. Яремча та смт Верховина. Площа 9 км2. Насел. 4002 особи (2001, складає 89,6 % до 1989), переважно українці. За усними переказами, засн. у 17 ст., коли на тер. сучас. с-ща поселився втікач від військ. муштри у цісар. армії солдат Ворохта. Місц. жителі активно підтримували рух опришків, який тривав в околицях В. до серед. 19 ст. З будівництвом залізниці Станіслав–Яремча–Ворохта–Рахів (1894) посилюється екон. розвиток с-ща. 1903 відкрито читальню товариства «Просвіта». За роки 1-ї світової війни В. кілька разів ставала ареною бойових дій. На поч. 20 ст. набула значення відомого середньогірського кліматич. курорту і туристич. центру. Від 1939 — у складі УРСР. Від 1960 — смт. Осн. природ. ресурсом с-ща є ліс, тому розвинена ліс. і деревообробна промисловості. Гол. пром. підприємства: ТОВ «Ворохтян. лісова компанія», ВАТ «Ворохтян. лісокомбінат», держлісгосп. У В. — заг.-осв. школа, дитсадок, лікарня, б-ка, 2 санаторії, дит. турист. база, 3 спорт. бази, відділ. 2-х банків. Діє церква Петра і Павла. Пам’ятка архітектури — церква Різдва (дерев’яна) 17 ст. На тер. с-ща виявлені знахідки мідного віку, встановлено пам’ятники Т. Шевченку, воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, скульптурна група на честь 2000-річчя Різдва Христового. Серед видат. уродженців — майстриня худож. ткацтва Е. Батіг, спортсмен (лижне двоборство) Д. Просвірнін.