ВОРО́ХТА — селище міського типу Івано-Франківської області, під­порядковане Яремчанській міськраді. Знаходиться на тер. Карпатського національного парку, у верхівʼї р. Прут (притока Дунаю), за 96 км від обл. центру та за 32 км від м. Яремча. Залізнична ст. Має автобусне сполуче­н­ня з обл. центром, м. Яремча та смт Верховина. Площа 9 км2. Насел. 4002 особи (2001, складає 89,6 % до 1989), пере­важно українці. За усними пере­казами, засн. у 17 ст., коли на тер. сучас. с-ща поселився втікач від військ. муштри у цісар. армії солдат Ворохта. Місц. жителі активно під­тримували рух опришків, який тривав в околицях В. до серед. 19 ст. З будівництвом залізниці Станіслав–Яремча–Ворохта–Рахів (1894) посилюється екон. роз­виток с-ща. 1903 від­крито читальню товариства «Просвіта». За роки 1-ї світової війни В. кілька разів ставала ареною бо­йових дій. На поч. 20 ст. набула значе­н­ня ві­домого середньогірського кліматич. курорту і туристич. центру. Від 1939 — у складі УРСР. Від 1960 — смт. Осн. природ. ресурсом с-ща є ліс, тому роз­винена ліс. і деревооб­робна промисловості. Гол. пром. під­приємства: ТОВ «Ворохтян. лісова компанія», ВАТ «Ворохтян. лісокомбінат», держлісгосп. У В. — заг.-осв. школа, дитсадок, лікарня, б-ка, 2 санаторії, дит. турист. база, 3 спорт. бази, від­діл. 2-х банків. Діє церква Петра і Павла. Памʼятка архітектури — церква Різдва (деревʼяна) 17 ст. На тер. с-ща виявлені знахідки мідного віку, встановлено памʼятники Т. Шевченку, воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, скульптурна група на честь 2000-річчя Різдва Христового. Серед видат. уродженців — майстриня худож. ткацтва Е. Батіг, спортс­мен (лижне двоборство) Д. Просвірнін.