Вражливий Василь Якович
ВРАЖЛИ́ВИЙ Василь Якович (справж. — Штанько; 1903, містечко Опішня, нині смт Зіньків. р-ну Полтав. обл. — 08. 12. 1937, урочище Сандормох побл. м. Медвеж’єгорськ, Карелія, РФ) — письменник і перекладач. Закін. Зіньків. г-зію, Опішнян. агроном. школу (нині Полтав. обл.), навч. у Харків. вечір. робітн. технікумі. Друкувався від 1923. Від 1924 — ред. Держ. видавництва УСРР. Зблизився з Миколою Хвильовим, М. Кулішем, М. Яловим, Олесем Досвітнім, Г. Епіком, І. Сенченком. Член літ. груп «Урбіно» (1924), ВАПЛІТЕ (1926–28), «Пролітфронт» (1929–31). Автор зб. оповідань: «В яру» (1924), «Земля» (1925), «Вовчі байраки», «Молодість» (обидві — 1929), «Шість оповідань» (1930); повістей: «Життя білого будинку» (1927), «Батько» (1929), «Перемога» (1932); роману «Справа серця» (1933; усі — Харків). В. звертався до традиц. для укр. реаліст. літ-ри соц.-побут. тем, зображуючи життя найбільш упосліджених верств села та міста. Творчість В. характеризується схильністю до сюжетності як худож. засобу, неупередж. розкриття психол. та соц. коренів аномал. сусп. феноменів: конфліктів спільнот і культур та їхніх представників, а також насильства, аморальності, виходячи із заг.-люд. гуманіст. позицій. Повісті «Життя білого будинку» і «Батько» алегорично заперечують антилюдяну суть більшовизму і запроваджений цією системою тотал. соц. експеримент, що обертався трагедією для особистості, нищив етичні й естет. підвалини сусп. й індивід. люд. життя. Автор перекладів з франц. романів: «Шагренева шкіра» О. де Бальзака (1929), «Історія Жіль Блаза із Сантільяни» А.-Р. Лесажа (1935). Заарешт. 1934 у Харкові органами НКВС у справі т. зв. «контррев. організації колиш. боротьбистів». Засудж. 1935 до 10 р. ув’язнення, яке відбував у Соловец. концтаборі (РФ). 1937 сфабриковано звинувачення у «диверсійно-терорист. шпигун. діяльності», розстріляний. Реабіліт. 1956.
Рекомендована література
- Юренко О. «Я вихованець Хвильового…»: Сторінки життя і творчості В. Вражливого // РШ. 1995. № 9;
- Його ж. Із забуття чи із безсмертя? // Київ. 2001. № 1–2;
- З порога смерті.