Врублевська Валерiя Василівна

ВРУБЛЕ́ВСЬКА Валерiя Василівна (19. 12. 1938, Житомир) — письменниця, перекладачка. Дружина В. Врублевського. Канд. фiлос. н. (1974). Член НСПУ (1975). Літ. премія ім. О. Корнійчука (1985). Закiн. Київ. університет (1968). Працювала н. с. Інституту літ-ри АН УРСР (1968– 73); ст. н. с. Інституту філософії АН УРСР (1973–92). Від 2003 — гол. ред. відділу худож. літ-ри видавництва «Ін’юре» (Київ). Перший твір — повість для дітей «Перстень» (К., 1969). За iстор.-бiогр. романом В. «Соломiя Крушельницька» (К., 1979; 1986; рос. перекл. — Москва, 1989) знято фiльм «Повернення Баттерфляй» (1982; реж. О. Фіалко), за сценарієм «Первоцвіт» — однойм. фільм (1987; реж. В. Жилко; обидва — на Київ. кіностудії ім. О. Довженка). Авторка пригодн. повiсті «Несподiванi мандри» (1974; 1986) та зб. «Казки Труханового острова» (1971) для дiтей; повiсті «Емансипантка» (1989) та роману-біографії «Ольга Кобилянська» (2004), присвяч. життю і творчості О. Кобилянської; роману «В тени деревьев, которых нет: женщина и гипнотизер» (1996; усі — Київ) про життя й діяльність парапсихологів та фахівців нетрадиц. медицини. Конфлiкти, пов’язанi зі споживац. i пристосовн. психологiєю, — у п’єсах «Кафедра» (К., 1979), «Вiзавi» (К., 1981), «Покликання» (К., 1985), «Спокуса Хоми Брута» (Л., 1986), «Окаянные женщины» (К., 2003), які йшли на сценах театрiв України, Росiї, Чехословаччини, Румунiї та iн. європ. країн. Переклала з польс. повiстi «Блакитна планета» М. Канн (К., 1967), «Волання» Ю. Ковальця (К., 1976).

Завантажити статтю