Всенародні збори угорських русинів 1919

ВСЕНАРО́ДНІ ЗБО́РИ УГО́РСЬКИХ РУСИ́НІВ 1919 — зʼїзд українців Закарпа­т­тя, на якому було ухвалено воз­зʼ­єд­на­н­ня краю з Україною. Від­булися 21 січня у м. Хуст (нині Закарп. обл.). Складні процеси у су­спільно-політ. житті краю й між­нар. від­носинах — роз­пад Австро-Угорщини та проголоше­н­ня Угор. Нар. Респ., створе­н­ня Чехо-Словац. Респ., більшов. пере­ворот 1917, проголоше­н­ня УНР та ЗУНР — гостро по­ставили про­блему самови­значе­н­ня й державності Закарпа­т­тя. 1918 тут почали виникати різні ради як політ. органи на місцях, що висували соц. та нац.-культурні вимоги, зокрема стосовно нового держ. статусу Закарпа­т­тя, хоча їхня орієнтація у цьому питан­ні була різною — прорад., проугор., прочехо-словац. і проукр. Під впливом подій у Закарпат­ті 21 грудня 1918 уряд Угор. Нар. Респ. видав Закон № 10 «Про національну автономію русинів, що проживають в Угорщині». Проголошена цим законом автономія Закарпа­т­тя була досить обмеженою і не одержала під­тримки у насел. краю, яке тривалий час за­знавало утисків від угорців. Значну активність у питан­ні про держ. належність і статус краю виявила числен­на карпато-русин. (закарп.) еміграція у США, яка на плебісциті 13 вересня 1918 висловилася за при­єд­на­н­ня Закарпа­т­тя до Чехо-Словач­чини. Враховуючи ріше­н­ня й резолюції місц. рад, які дедалі більш виразно засвідчували зро­ста­н­ня природ., зумовленої етно­істор. й нац.-культур. факторами укр. орієнтації, Мараморош-Сігетська рада звернулася до ін. рад Закарпа­т­тя із закликом скликати заг. збори пред­ставників усіх рад у Хусті й обговорити пита­н­ня держ. приналежності краю. Протягом кін. 1918 — поч. 1919 по­всюди проходили збори місц. рад, на яких обиралися делегати зʼ­їзду. Загалом на зʼїзд прибуло 420 делегатів від 175 (з-поміж 400) насел. пунктів Закарпа­т­тя та близько тисячі гостей з навколиш. сіл. Оскільки практично усі ви­ступаючі вимагали воз­зʼ­єд­на­н­ня з Україною, у прийнятій одноголосно резолюції проголошувалося: «Всенародний Кон­грес Угорських Русинів з дня 21-го січня 1919 р. ухвалює зʼ­єд­нати комітати: Угоча, Берег, Уг, Земплин, Шариш, Спіш і Абауй-Торна з Соборною Україною, просячи, щоб нова держава при виконан­ні цієї злуки уз­гляднила окремішнє положе­н­ня угорських русинів». Зʼїзд також обрав Закарп. центр. нар. раду на чолі з М. Бращайком і ви­знав недійсним закон про автономію Закарпа­т­тя у складі Угорщини. Політ. ситуація у Закарпат­ті ускладнювалася втруча­н­ням ін. держав у його внутр. справи, зокрема за згодою Антанти 12 січня 1919 чехо-словац. військ. частини зайняли Ужгород, водночас сх. регіони краю почали окуповувати румун. війська. За Сен-Жермен. мирним договором 1919 Закарпа­т­тя під на­звою Під­карпат. Русь уві­йшло до складу Чехо-Словач­чини. Хоча ріше­н­ня зʼ­їзду на той час і не було реалізоване, В. з. у. р. 1919 стали важливим етапом у боротьбі закарпатців за соц. і нац. визволе­н­ня та воз­зʼ­єд­на­н­ня з Україною.

Завантажити статтю