Всенародні збори угорських русинів 1919
Визначення і загальна характеристика
ВСЕНАРО́ДНІ ЗБО́РИ УГО́РСЬКИХ РУСИ́НІВ 1919 — з’їзд українців Закарпаття, на якому було ухвалено возз’єднання краю з Україною. Відбулися 21 січня у м. Хуст (нині Закарп. обл.). Складні процеси у суспільно-політ. житті краю й міжнар. відносинах — розпад Австро-Угорщини та проголошення Угор. Нар. Респ., створення Чехо-Словац. Респ., більшов. переворот 1917, проголошення УНР та ЗУНР — гостро поставили проблему самовизначення й державності Закарпаття. 1918 тут почали виникати різні ради як політ. органи на місцях, що висували соц. та нац.-культурні вимоги, зокрема стосовно нового держ. статусу Закарпаття, хоча їхня орієнтація у цьому питанні була різною — прорад., проугор., прочехо-словац. і проукр. Під впливом подій у Закарпатті 21 грудня 1918 уряд Угор. Нар. Респ. видав Закон № 10 «Про національну автономію русинів, що проживають в Угорщині». Проголошена цим законом автономія Закарпаття була досить обмеженою і не одержала підтримки у насел. краю, яке тривалий час зазнавало утисків від угорців. Значну активність у питанні про держ. належність і статус краю виявила численна карпато-русин. (закарп.) еміграція у США, яка на плебісциті 13 вересня 1918 висловилася за приєднання Закарпаття до Чехо-Словаччини. Враховуючи рішення й резолюції місц. рад, які дедалі більш виразно засвідчували зростання природ., зумовленої етноістор. й нац.-культур. факторами укр. орієнтації, Мараморош-Сігетська рада звернулася до ін. рад Закарпаття із закликом скликати заг. збори представників усіх рад у Хусті й обговорити питання держ. приналежності краю. Протягом кін. 1918 — поч. 1919 повсюди проходили збори місц. рад, на яких обиралися делегати з’їзду. Загалом на з’їзд прибуло 420 делегатів від 175 (з-поміж 400) насел. пунктів Закарпаття та близько тисячі гостей з навколиш. сіл. Оскільки практично усі виступаючі вимагали возз’єднання з Україною, у прийнятій одноголосно резолюції проголошувалося: «Всенародний Конгрес Угорських Русинів з дня 21-го січня 1919 р. ухвалює з’єднати комітати: Угоча, Берег, Уг, Земплин, Шариш, Спіш і Абауй-Торна з Соборною Україною, просячи, щоб нова держава при виконанні цієї злуки узгляднила окремішнє положення угорських русинів». З’їзд також обрав Закарп. центр. нар. раду на чолі з М. Бращайком і визнав недійсним закон про автономію Закарпаття у складі Угорщини. Політ. ситуація у Закарпатті ускладнювалася втручанням ін. держав у його внутр. справи, зокрема за згодою Антанти 12 січня 1919 чехо-словац. військ. частини зайняли Ужгород, водночас сх. регіони краю почали окуповувати румун. війська. За Сен-Жермен. мирним договором 1919 Закарпаття під назвою Підкарпат. Русь увійшло до складу Чехо-Словаччини. Хоча рішення з’їзду на той час і не було реалізоване, В. з. у. р. 1919 стали важливим етапом у боротьбі закарпатців за соц. і нац. визволення та возз’єднання з Україною.