Всеукраїнські селянські з’їзди

ВСЕУКРАЇ́НСЬКІ СЕЛЯ́НСЬКІ ЗʼЇ́ЗДИ — пред­ставницькі збори селянських депутатів. 1-й В. с. з. від­бувся 28 травня (10 червня) — 2(15) червня 1917 у Києві. Згідно із нормами пред­ставництва волость надсилала одного делегата, повіт і губернія — по два. Загалом на зʼїзд прибуло 2500 делегатів, які пред­ставляли всі губернії України та місцевості, де пере­важало укр. насел. (зокрема Кубань і Донщину). Понад 1500 делегатів прибули з правом вирішал. голосу. Почес. головою делегати одно­стайно обрали М. Грушевського. Зʼїзд заслухав доповіді: «Про по­їздку делегації Української Центральної Ради до Тимчасового уряду в Петро­град»; «Про сучасний момент, ставле­н­ня до Тимчасового уряду і війни»; «Про земельну справу в Україні»; «Про земельні комітети в Україні»; «Про антиукраїнське спрямува­н­ня російських газет». Зʼїзд обрав Тимчас. всеукр. раду селян. депутатів та Тимчас. центр. комітет Укр. селян. спілки, які, обʼ­єд­навшись, вливалися до складу УЦР, де їм від­водилося 212 місць з правом вирішал. голосу. Делегати зʼ­їзду зобовʼязали УЦР роз­робити статут укр. автономії, скликати конф. пред­ставників недерж. націй та укр. територ. зʼїзд. Ріше­н­ня зʼ­їзду стали складовою частиною 242-х селян. наказів, опубл. у Декреті про землю 1917.

2-й В. с. з. від­бувся нелегально 10–12 травня 1918 у Києві з ініціативи Укр. селян. спілки. На момент геть­ман. пере­вороту 1918 делегатів уже обрали, однак новий уряд заборонив проведе­н­ня зʼ­їзду, із обраних 12-ти тис. делегатів значну частину затримали німці та геть­манці на під­ʼ­їзді до Києва. 1-ше засі­да­н­ня 8 травня було ро­зі­гнане, президія та мандатна комісія — заарешт., тому на­ступні засі­да­н­ня від­бувалися нелегально у Голосіїв. лісі. Делегати оцінили геть­ман. владу як само­звану, засудили втруча­н­ня окупац. військ у внутр. справи України, ухвалили по­станову-заклик до трудового селянства, у якій заявлялося, що селянство не ви­знає урядува­н­ня геть­мана, Україна залишається УНР з усіма здобутками революції, землі не пере­ходять у власність поміщиків, селянство організується і готується до зброй. пов­ста­н­ня. Зʼїзд також звернувся до всіх робітн. і демократ. організацій із закликом обʼ­єд­натися із селянами для спільної боротьби з контр­революцією. Після зʼ­їзду частина радикально налаштованих депутатів провела нараду у Києво-Печер. лаврі, на якій було вирішено обрати ко­ординац. комітет у складі 18-ти осіб (по 2 депутати від кожної губернії), по­всюдно створювати селян. комітети для опору геть­ман. владі. Кінцевою метою їхньої діяльності проголошувалась організація заг. пов­ста­н­ня проти влади П. Скоропадського і від­новле­н­ня соціалізму в Україні.

Завантажити статтю