Гіперстен

ГІПЕРСТЕ́Н (від гіпер... і грец. σϑένος — сила, міць) — породоутворюючий мінерал класу силікатів, групи піроксенів. Синоніми: авгіт — бронзит, обманка лабрадорова, сабоіт, енстатит залізистий. (Mg, Fe²⁺)₂[Si₂O₆]. Сингонія ромбічна. Колір мідно-червоний, фіолетовий, коричневий, зеленувато-коричневий, зеленувато-чорний, чорно-коричневий, сірий або смоляно-чорний. Блиск скляний, перламутровий. Непрозорий. Колір риски білий. Твердість 5–6. Щільність 3,36– 3,80. Спайність чітка по (110). Форма виділення: рідко кристали, звичайно масивні суціл. агрегати, щільні зернисті маси. Під плавил. трубкою плавиться з великим затрудненням у зеленувато-чорне скло. У соляній кислоті частково розчиняється. Супутники: кварц, альмандин. Ортопіроксени такого складу зустрічаються гол. чином у мафіч. плутоніч. породах, зокрема й в норитах, деякою мірою забруднених частками глиноземистих вміщуючих порід, у гіперстен. габро і у вулканоплутоніч. асоціаціях осн. порід. Відомі в середньо- та високотемператур. утвореннях метаморфіч. комплексів (амфіболіти, грануліти, контактові роговики). Виявлені в деяких метеоритах. Родовища розташ. переважно на докембрій. щитах континентів, у межах України — Головин. родовище.

Завантажити статтю