Гіпротракторо-сільгоспмаш, Головний інститут з проектування заводів тракторного, автомобільного та сільськогосподарського машинобудування

Визначення і загальна характеристика

«ГІ­ПРОТРАКТОРОСІЛЬГОСПМА́Ш», Головний ін­ститут з проектува­н­ня заводів тракторного, автомобільного та сільськогосподарського машинобудува­н­ня Засн. 1928 у Харкові як Укр. респ. філія Держ. ін­ституту з проектува­н­ня нових заводів «Укргі­промез», від 1930 — Укр. філія «Ді­промашу», від 1939 — Харків. від­діл. «Ді­просередмашу», від 1946 — Укр. від­діл. «Ді­проавто­прому», від 1948 — Укр. від­діл. «Ді­проавтотракторо­прому», від 1953 — Держ. ін­ститут з проектува­н­ня заводів с.-г. машинобудува­н­ня («Ді­просільгоспмаш»), від 1955 — Держ. ін­ститут з проектува­н­ня заводів трактор. і с.-г. машинобудува­н­ня («Ді­протракторосільгоспмаш»), від 1994 — ВАТ з сучас. на­звою. Ін­ститут є найдавнішою в Україні установою з планомір. і комплекс. технол. проектува­н­ня, проектува­н­ня пром. під­приємств, енергет. обʼєктів та інж. мереж. Зокрема у довоєн­ні роки за його роз­робками збудовано та реконстру­йовано низку під­приємств в Україні та РФ. Під час 2-ї світової війни Ін­ститут виконував проекти обʼєктів з забезпече­н­ня випуску продукції для фронту. У повоєн. період за його проектами від­новлено заводи у Харкові: трактор., велосипед., під­шипник., «Серп і молот», «Поршень»; збудовано та введено в дію заводи у Мінську: трактор., мотор., автомобіл., мотовелосипед., під­шипник., тракторні заводи в містах РФ, Молдови, Узбеки­стану, Казах­стану, а також комплекс високомех. під­приємств у Харків. обл. для по­стача­н­ня Харків. трактор. заводу комплектувал. вузлами, деталями та заготовками. Виконано низку проектів для Болгарії, Іраку, Вʼєтнаму, Індії, Угорщини, Китаю та ін. країн. На базі бригад та філій Ін­ституту створено проект­ні організації в РФ — «Ді­прокомбайн­пром» (м. Ростов-на-Дону), «Тракторо­проект» (м. Волго­град), «Сібді­просільгоспмаш» (м. Барнаул). Кількість працівників — 75 осіб. Вагомий внесок у роз­виток Ін­ституту зробили Є. Найдьонов, В. Кузубов, В. Чаєвський, Ю. Колінько. Перший дир. Ін­ституту — І. Мелехін (1928–30), нині дир. — С. Панарін (від 2005).

В. В. Никонов

Завантажити статтю