Розмір шрифту

A

Гіпроцивільпромбуд

«ГІПРОЦИВІЛЬПРОМБУ́Д» Засн. 1949 у Києві на базі проект. інститутів «Гіпроіндусбуд» та «Гіпроцивільбуд» (обидва створ. 1943). До 1990 у складі Інституту було 7 філій (у Вінниці, Житомирі, Тернополі, Хмельницькому, Черкасах, Чернігові та Чернівцях), що нині є окремими установами. Від 1994 — ЗАТ. Нині в Інституті працює бл. 320 фахівців, серед них — 4 засл. будівельники України (П. Антонюк, Ф. Зігліна, О. Тихонов, Л. Хазрон), 3 засл. архітектори України (В. Зубченко, Б. Кучер, А. Цвєтков) і засл. енергетик України (О. Жук). Першими розробками вчених Інституту були проекти відновлення зруйнованих під час 2-ї світової війни політех. інституту та університету в Києві (1944). У 50-х рр. в пром. галузі — проекти будівництва заводів з виробництва шлакоблоків, мінерал. вати, збірного залізобетону в містах України та Росії (загалом понад 300 об’єктів). У 80-х рр. фахівці Інституту розробили та впровадили систему проектування, виготовлення й будівництва житл. панельних будинків за адрес. проектно-вироб. системою у Києві, Чернігові, Кривому Розі, Житомирі, Донецьку. Нині Інститут забезпечує у повному обсязі весь комплекс проект. та буд. робіт. Серед проектів Інституту — будинок уряду (1974) та палац «Октомбріє» (нині Нац. палац; 1976) у Кишиневі, палац «Україна» (проект будівництва — 1960, реконструкції — 1996), понад 70 споруд академ. інститутів в Україні й Росії, готелі «Братислава», «Дружба» (обидва — 1986), робоче проектування будівлі «Укрексимбанку» (1997; також його філій в Одесі, Тернополі, Івано-Франківську, Львові). Преміями РМ СРСР за проект будівлі Інституту теор. фізики АН УРСР відзначені Л. Шкаруба, Р. Добровінський, С. Павлов, В. Рибак. 1971 лауреатами Держ. премії України ім. Т. Шевченка стали автори проекту палацу «Україна» Є. Маринченко та П. Жилицький; Державною премією України у галузі архітектури нагородж. автор комплексу Київ. політех. інституту О. Думчев (1988), а також колектив Інституту за розробку проекту Держ. експорт.-імпорт. банку України (2001). У 2003 Інститут отримав міжнар. сертифікат якості ISO 9001:2001. Перший дир. «Г.» — В. Наріжний (1949–69), від 1987 — П. Антонюк.

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
5
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
30202
Вплив статті на популяризацію знань:
38
Бібліографічний опис:

Гіпроцивільпромбуд / Т. С. Чуйкова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-30202.

Hiprotsyvilprombud / T. S. Chuikova // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2006, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-30202.

Завантажити бібліографічний опис

Китай
Світ-суспільство-культура  |  Том 13  |  2013
В. П. Коломійчук
Обитічна затока
Світ-суспільство-культура  |  Том 24  |  2022
С. Г. Богуславський
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору