Розмір шрифту

A

Гіпроцивільпромбуд

«ГІ­ПРОЦИВІЛЬ­ПРОМБУ́Д» Засн. 1949 у Києві на базі проект. ін­ститутів «Гі­проіндусбуд» та «Гі­процивільбуд» (обидва створ. 1943). До 1990 у складі Ін­ституту було 7 філій (у Він­ниці, Житомирі, Тернополі, Хмельницькому, Черкасах, Чернігові та Чернівцях), що нині є окремими установами. Від 1994 — ЗАТ. Нині в Ін­ституті працює бл. 320 фахівців, серед них — 4 засл. будівельники України (П. Антонюк, Ф. Зігліна, О. Тихонов, Л. Хазрон), 3 засл. архітектори України (В. Зубченко, Б. Кучер, А. Цвєтков) і засл. енергетик України (О. Жук). Першими роз­робками вчених Ін­ституту були проекти від­новле­н­ня зруйнованих під час 2-ї світової війни політех. ін­ституту та університету в Києві (1944). У 50-х рр. в пром. галузі — проекти будівництва заводів з виробництва шлако­блоків, мінерал. вати, збірного залізобетону в містах України та Росії (загалом понад 300 обʼєктів). У 80-х рр. фахівці Ін­ституту роз­робили та впровадили систему проектува­н­ня, виготовле­н­ня й будівництва житл. панельних будинків за адрес. проект­но-вироб. системою у Києві, Чернігові, Кривому Розі, Житомирі, Донецьку. Нині Ін­ститут забезпечує у повному обсязі весь комплекс проект. та буд. робіт. Серед проектів Ін­ституту — будинок уряду (1974) та палац «Октомбріє» (нині Нац. палац; 1976) у Кишиневі, палац «Україна» (проект будівництва — 1960, рекон­струкції — 1996), понад 70 споруд академ. ін­ститутів в Україні й Росії, готелі «Братислава», «Дружба» (обидва — 1986), робоче проектува­н­ня будівлі «Укр­ексимбанку» (1997; також його філій в Одесі, Тернополі, Івано-Франківську, Львові). Преміями РМ СРСР за проект будівлі Ін­ституту теор. фізики АН УРСР від­значені Л. Шкаруба, Р. Добровінський, С. Па­влов, В. Рибак. 1971 лауреатами Держ. премії України ім. Т. Шевченка стали автори проекту палацу «Україна» Є. Маринченко та П. Жилицький; Державною премією України у галузі архітектури нагородж. автор комплексу Київ. політех. ін­ституту О. Думчев (1988), а також колектив Ін­ституту за роз­робку проекту Держ. екс­порт.-імпорт. банку України (2001). У 2003 Ін­ститут отримав між­нар. сертифікат якості ISO 9001:2001. Перший дир. «Г.» — В. Наріжний (1949–69), від 1987 — П. Антонюк.

Т. С. Чуйкова

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
5
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
30202
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
52
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 10
  • середня позиція у результатах пошуку: 5
  • переходи на сторінку: 2
  • частка переходів (для позиції 5): 333.3% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Гіпроцивільпромбуд / Т. С. Чуйкова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-30202.

Hiprotsyvilprombud / T. S. Chuikova // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2006, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-30202.

Завантажити бібліографічний опис

Китай
Світ-суспільство-культура  |  Том 13  |  2013
В. П. Коломійчук
Обитічна затока
Світ-суспільство-культура  |  Том 24  |  2022
С. Г. Богуславський
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору