Гірник Павло Миколайович
Визначення і загальна характеристика
ГІРНИ́К Павло Миколайович (30. 04. 1956, Хмельницький) — поет. Син М. Гірника. Член НСПУ (1984–97), АУП (1997). Літ. премії ім. П. Усенка та ім. А. Малишка (1989). Національна премія України імені Т. Шевченка (2009). Закін. Київ. пед. інститут (1977), Вищі літ. курси в Москві (1989). Учителював у школах Вінниччини й Хмельниччини. Працював гол. ред. г. «Пробудження» (1991– 96), очолював Хмельн. обл. організації НРУ (1990–93) і «Просвіти» (1996– 97). Був зав. літ.-драм. частини Хмельн. обл. театру ляльок (1995–99), координатором регіон. відділ. АУП (від 1996). Автор зб. «Спрага» (К., 1983), «Летіли гуси» (К., 1988), «Се я, причинний», «Китайка» (обидві — 1994), «Вибране» (1996; усі — Хмельницький), «По війні» (К., 2000), «Брате мій, вовче» (Л., 2001), «Коник на снігу» (К., 2003; Літ. премія ім. П. Тичини, 2004). Творчості поета притаманні гранична драматичність почуттів та емоц. перенасиченість вірша, увага до асоціат. структури та індивід. переосмислення традиц., фольклор. засобів образотворення, зацікавленість істор. тематикою поруч із пильним вдивлянням у непрості психол. колізії українця наприкінці 20 ст.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
