Главчев Микола Степанович
ГЛА́ВЧЕВ Микола Степанович (24. 08. 1927, с. Нестерівці Дунаєвец. р-ну, нині Хмельн. обл.) — живописець і графік. Учасник 2-ї світової війни. Член НСХУ (1994). Закін. Одес. художнє ПТУ (1948; викл. С. Нещеретний). Відтоді працював у Миколаєві: оформлювачем у худож. майстерні комунгоспу; від 1951 — у товаристві художників; від 1964 — у Микол. відділ. Худож. фонду СРСР. Основні галузі — живопис та графіка. Учасник обл., всеукр. і зарубіж. мистецьких виставок. Твори виконано у реаліст. стилі. Роботи зберігаються у Микол. худож. і краєзнав. музеях, Кам’янець-Поділ. істор. музеї (Хмельн. обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- ліногравюри — «Вежа Кармалюка», «Народний месник» (обидві — 1964); офорт «Кушнірська башта» (1971); живопис — «Кам’янець-Подільська фортеця» (1968), «Повінь» (1969), «Башти Хотинської фортеці» (1970), «Діброва» (1972), «Старий Хотин» (1978), «Козачий дозір» (1979), «Журавлі», «Син» (обидва — 1985), «Тихий вечір» (1986), «За місяць України-Русі» (1988), «Козацька вежа», «Бугогардовський козак у дозорі» (обидва — 1993), «Думи мої, думи», «Гамалія» (обидва — 1994); ікони — «Микола Чудотворець», «Сергій Радонезький», «Серафим Саровський», «Цілитель Пантелеймон» (для Пелагіїв. монастиря).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
