Глєбов-Авилов Микола Павлович

Визначення і загальна характеристика

ГЛЄ́БОВ-АВИ́ЛОВ Микола Павлович (парт. псевд.: Глєб, Н. Глєбов; справж. — Авилов; 11(23). 10. 1887, м. Калуга, Росія — 13. 03 (за ін. даними — 13. 07). 1937) — радянський і партійний діяч. Від 1899 працював у друкарні в Калузі. 1904 вступив до РСДРП(б), співпрацював у профспілках. Зазнав переслідувань за рев. діяльність. Після більшов. перевороту 1917 — нарком пошти і телеграфу (до грудня 1917); у травні– червні 1918 — гол. комісар Чорномор. флоту. На цій посаді за наказом В. Леніна забезпечив затоплення частини військ. кораблів у Новоросійську, після чого флот фактично перестав існувати. Був головою Черніг. губерн. ревкому, наркомом праці УСРР. 1925 приєднався до «нової опозиції», яка виступала проти політики Й. Сталіна, однак 1927 «визнав» свої помилки і став його актив. прибічником. Від 1928 — керівник будівництва, згодом — директор заводу «Ростсільмаш» (м. Ростов-на-Дону, РФ). 19 вересня 1936 заарешт., 12 березня 1937 за звинуваченням у приналежності до контррев. терорист. організації засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1956.

Завантажити статтю