Глотов Василь Іванович

ГЛО́ТОВ Василь Іванович (12(25). 12. 1910, с. Приганці, нині Алтай. краю, РФ – 14. 03. 1990, Львів) – письменник. Член СПУ (1951). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Літ. інституті в Москві. Служив у війську. 1954 демобілізувався. Друкувався від 1932. Поет. збірки: «У рубежа» (Новосибирск, 1936), «Мои товарищи» (1949), «Дружба» (1950), «Вчера и сегодня» (1956), «В строю и в запасе» (1958), «Коммунисты» (1960), «Солдатская хроника: Поэмы» (1987; усі – Львів), «Пути и думы» (1962), «Карпатские зори» (1964; обидві – Москва), «Латориця» (Л., 1964; українською мовою), «Наедине с совестью» (Л., 1965) та ін. Укр. мовою написав нариси «На алтайській цілині» (1955), «Комісар бронепоїзда» (1966), повість «Пісня степу» (1964; усі – Львів) та ін. Основна тематика творів: будні рад. солдата, засудження війни, уславлення людей праці. Писав також вірші для дітей, публіцист. нариси. Переклав рос. мовою окремі твори М. Рильського, А. Малишка, П. Воронька.

В. П. Павловська

завантажити статтю