Глухенький Микола Герасимович

ГЛУХЕ́НЬКИЙ Микола Герасимович (псевд. — Максим Денисенко; 06. 12. 1929, с. Хороль Примор. краю, РФ — 23. 01. 1993, м. Фастів Київ. обл.) — письмен­ник. 1939 пере­їхав з батьками з Примор. краю (Зелений Клин), де родина рятувалася від пере­слідувань, до Фастова. 1948–50 навч. на філос. ф-ті, 1959 закін. істор. факультет Київ. університету. 1950 заарешт. як чл. «антирад. пов­стан. організації», засудж. до 10 р. таборів ГУЛАГу (РФ). 1955 звільнений, 1989 реабіліт. остаточно. Автор істор. романів «Коліївщина» (К., 1966) та «Колії» (К., 1968), в яких від­творено широку панораму нар.-визв. селян. руху в Україні у 18 ст., по­дано колоритні образи ватажків пов­сталих мас І. Гонти, М. Залізняка, С. Неживого, А. Журби, М. Швачки. Повість Г. «Михайло Максимович» (К., 1969) — худож.-біогр. роз­повідь про укр. вченого-енциклопедиста 19 ст. Пере­кладав твори рос. (М. Алексєєва, Ю. Бондарєва), білорус. (В. Хомченка, А. Якимовича) та башкир. (І. Гіз­затул­ліна) письмен­ників. Від 2000 у Фастові діє громад. комітет «Пошук» та Музей ім. Г. (при заг.-осв. школі № 4).

Завантажити статтю