Глушко Марія Василівна

ГЛУШКО́ Марія Василівна (18. 01. 1922, м. Владивосток, РФ — 27. 03. 1993, Сімферополь) — письменниця. Член СПУ (1954). Навч. у Моск. мех.-маш.-буд. інституті (1939– 46), закін. Крим. пед. інститут (Сімферополь, 1955). Учителювала. Працювала ред. альманаху «Крим» (1957–59), очолювала Крим. відділ. СПУ (1960–62). Друкуватися почала 1951. Авторка повістей «Анна Ильина» (1951), «На всю жизнь» (1956), «Это мой сын» (1958), «Не родись красивою» (1967), «Ночной троллейбус» (1972), «Трудный день» (1978), «Возвращение» (1984); зб. оповідань «Юлька» (1960; усі — Сімферополь); романів «Потому что люблю» (К., 1962), «Живите дважды» (1966), «Мадонна с пайковым хлебом» (1988; обидва — Сімферополь) та ін. Основна тематика творів Г. — людина, її морал. якості та соц. відносини; проблеми сім’ї; становище жінки у суспільстві; засудження війни. За окремими творами Г. знято х/ф «Щовечора після роботи» (1973, реж. К. Єршов, Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), «Рік активного сонця» (1980, реж. Н. Збандут, студія «Творче об’єдн. “Екран”», Москва) та ін.

Т. В. Шубіна