ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Глюкоза

ГЛЮКО́ЗА (від грец. γλυκύς – солодкий) – виноградний цукор, вуглевод групи моносахаридів, є альдогексозою. Молекулярна маса 180,6. Має кристалічну форму, безбарвна, солодка на смак, добре розчинна у воді. У природі Г. утворюється в процесі фотосинтезу з СО2 та Н2О, полімеризуючись у крохмаль; у промисловості – внаслідок кислот. та ферментатив. гідролізу крохмалю або целюлозовмісних речовин. Виділяють 2 оптичні антиподи Г. – D- та L-форми (в природі існує тільки D-форма). Завдяки цикліч. структурі Г. утворює α- та β-форми, які взаємно перетворюються, змінюючи кут обертання. При окисленні альдегід. групи Г. утворюється одноосновна глюконова кислота, первин. спирт. групи – глюкуронова кислота, альдегід. та спирт. груп – двоосновна цукр. кислота (глюкарова); при відновленні утворюється шестиатом. спирт D-сорбіт. У живих організмах Г. знаходиться як у вільному стані, так і у фосфорилованих похідних (глюкозо-1-фосфат, глюкозо-6-фосфат, глюкозо-1,6-дифосфат). Вона входить до складу крові, лімфи, цереброспінал. рідини, серц. і скелет. м’язів тощо. Значна кількість вільної Г. (одночасно з фруктозою) міститься в плодах, насінні, квітках рослин, найбільше – у плодах винограду (17–20 %), а також у меді. Залишок Г. входить до складу багатьох олігосахаридів (сахароза, лактоза тощо), полісахаридів (крохмаль, глікоген, целюлоза тощо), глікопротеїнів, гліколіпідів, глікополісахаридів, глікозидів, похідних нуклеотидів (вірусна РНК).

Г. займає центр. місце у вуглевод. обміні людини, тварин, рослин і мікроорганізмів; є важливим джерелом енергії в організмі. Вміст Г. в крові людини – 4,4–6,0 ммоль/л (0,08–0,12 %), її надлишок перетворюється в глікоген. Зниження вмісту Г. в крові до 2,0 ммоль/л (0,04 %) викликає різке порушення діяльності ЦНС (гіпоглікемічний шок). Осн. шляхи метаболізму Г.: гліколіз і аеробне окислення до СО2 та Н2О з утворенням АТФ та ін. макроорган. сполук; синтез оліго- й полісахаридів; перетворення у пентози та ін. прості вуглеводи у пентозофосфат. циклі. Г. бере участь у регуляції водного режиму організму, стимуляції функції клітин, знешкодженні токсич. речовин, а також підвищує діяльність серц. м’яза, розширює судини, підвищує сечовиділення. Розчини Г. широко застосовують в медицині, зокрема при інфекц. та серц. захворюваннях, отруєннях різними хім. речовинами (наркотиками, ртуттю, миш’яком тощо); Г. використовують у кондитер., харч. та фармацевт. пром-стях.

Літ.: Степаненко Б. Н. Химия и биохимия углеводов (моносахаридов). Москва, 1977; Кендыш И. Н. Регуляция углеводного обмена. Москва, 1985; Овчинников Ю. А. Биоорганическая химия. Москва, 1987; Стеценко О. В., Виноградова Р. П. Біоорганічна хімія. К., 1992.

Р. П. Виноградова

Рекомендована література

  1. Степаненко Б. Н. Химия и биохимия углеводов (моносахаридов). Москва, 1977;Google Scholar
  2. Кендыш И. Н. Регуляция углеводного обмена. Москва, 1985;Google Scholar
  3. Овчинников Ю. А. Биоорганическая химия. Москва, 1987;Google Scholar
  4. Стеценко О. В., Виноградова Р. П. Біоорганічна хімія. К., 1992.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Глюкоза / Р. П. Виноградова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-30575

Том ЕСУ:

5-й

Дата виходу друком тому:

2006

Дата останньої редакції статті:

2006

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

30575

Кількість переглядів цього року:

84

Схожі статті

Баротерапія
Медицина і здоровʼя  | Том 2 | 2003
Ю. В. Рум’янцев
Патології крові та трансфузійної медицини Інститут НАМНУ
Медицина і здоровʼя  | 2024
О. В. Стасишин
Патології хребта та суглобів Інститут імені М. Ситенка НАМНУ
Медицина і здоровʼя  | 2024
В. О. Танькут, І. В. Голубєва, М. Д. Рикун

Нагору