Гнатюк Юрій Володимирович

ГНАТЮ́К Юрій Володимирович (28. 09. 1900, Львів — 31. 12. 1961, м. Моршанськ, РФ) — громадський діяч. Син В. Гнатюка, брат О. Гнатюк-Піснячевської. Навч. у Вищій гірн. академії у м. Пржібрам (нині Чехія; 1919–25), де брав активну участь в укр. студент. русі. Після закінчення ВНЗу повернувся в Україну, працював на виробництві у Дніпропетровську (1925–28), Луганську (1928–29) та Харкові, де 1931–33 обіймав керівні посади в артілях «Міжраймітсоюз», «Штампметал», 1933–35 був дир. ґудзикової ф-ки ім. С. Косіора. 28 червня 1935 за звинуваченням у тероризмі засудж. органами НКВС на 5 р. таборів суворового режиму. Покарання відбував на Колимі. 1940 повторно засудж. на невизначений строк. 1945 звільнений із забороною листуватися і виїжджати за межі Магадана, поселений у с-щі Спорний, де працював на залізниці. Реабіліт. 1989.

Літ.: Мушинка М. Доля нащадків Володимира Гнатюка // НТЕ. 1992. № 5–6.

М. І. Мушинка