ГНАТЮ́К Юрій Володимирович (28. 09. 1900, Львів — 31. 12. 1961, м. Моршанськ, РФ) — громадський діяч. Син В. Гнатюка, брат О. Гнатюк-Піснячевської. Навч. у Вищій гірн. академії у м. Пржібрам (нині Чехія; 1919–25), де брав активну участь в укр. студент. русі. Після закінче­н­ня ВНЗу повернувся в Україну, працював на виробництві у Дні­пропетровську (1925–28), Луганську (1928–29) та Харкові, де 1931–33 обі­ймав керівні посади в артілях «Між­раймітсоюз», «Штампметал», 1933–35 був дир. ґудзикової ф-ки ім. С. Косіора. 28 червня 1935 за звинуваче­н­ням у тероризмі засудж. органами НКВС на 5 р. таборів суворового режиму. Покара­н­ня від­бував на Колимі. 1940 по­вторно засудж. на неви­значений строк. 1945 звільнений із забороною листуватися і ви­їжджати за межі Мага­дана, поселений у с-щі Спорний, де працював на залізниці. Реабіліт. 1989.