Гонта
ГО́НТА (справж. — Лютий-Лютенко Іван Макарович; 24. 06. 1897, Капустян. лісництво, Київ. губ. — 19. 03. 1989, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — отаман. Під час 1-ї світової війни — прапорщик цар. армії. 1918 брав участь у боях проти більшовиків, зокрема побл. ст. Гребінки та Бобринська. За часів Директорії — командир 25-го Черкас. куреня, від 1919 — партизан. загону, який на кін. 1920 нараховував 500 козаків. Бойові дії продовжував до осені 1922. У березні 1923 емігрував до Польщі, де заснував Укр. еміграц. комітет, був головою Союзу укр. кооперативів, дир. Кооп. союзу у м. Холм. Під час 2-ї світової війни допомагав військовополоненим рад. армії, зокрема сприяв їх звільненню з нім. концтаборів. 4 червня 1942 заарешт. ґестапо, перебував у тюрмі м. Люблін. Після 2-ї світової війни проживав у Німеччині та Марокко, від 1957 — у США. Автор кн. «Вогонь з Холодного Яру» (Детройт, 1986).