Гонтар Сергій Олексійович
ГО́НТАР Сергій Олексійович (05. 01. 1930, ст. Роя, нині Мар’їн. р-ну Донец. обл.) — скульптор. Член НСХУ (1964). Закін. Київський художній інститут (1958; викл. М. Вронський, М. Гельман). Працює на Донец. худож.-вироб. комбінаті (нині скульптур.-монум. майстерня). Учасник респ. мистецьких виставок від 1960. Персон. — у Донецьку (1980). Осн. роботи — у галузях станк. та монум. скульптури. Роботи зберігаються у Донец. та Горлів. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- портрети — сталеварів В. Перебийноса (1960), В. Волкова (1975), шахтарів В. Рижевича (1961) і С. Рябошапки (1975), диригента В. Гнєдаша (1961), письменника І. Гонімова, артиста М. Гринди (обидва — 1965), О. Стаханова (1973) та І. Стрельченка (1979); пам’ятники — Т. Шевченку (1961), Героям Рад. Союзу Г. Сенатосенку (1967), В. Єжкову (1977) і П. Лихолєтову, афганцям (обидва — 1998), Л. Бикову (2001).
Рекомендована література
- У майстерні художника. Головна тема — праця // КіЖ. 1975, 28 серп.;
- Михальський Г. Покликання Сергія Гонтаря // Рад. Донеччина. 1980, 12 жовт.;
- Сергей Гонтарь. Скульптура: Каталог. Д., 1982.