ГОНЧАРЕ́НКО Аверкій (Оверко) Матві­йович (22. 10. 1890, с. Дащенки Лохвиц. пов. Полтав. губ., нині Варвин. р-ну Черніг. обл. — 12. 04. 1980, м. Клівленд, шт. Огайо, США) — військовий діяч. Полковник Армії УНР. Закін. Чугуїв. юнкер. піхотне училище (1912). Під час 1-ї світової війни — командир баталь­йону рос. армії. Нагороджений Георгіїв. хрестом. У 1917 — викладач тактики, топо­графії і фортифікації Київ. школи прапорщиків, яку українізував, створивши на її базі Першу юнац. військ. школу ім. геть­мана Б. Хмельницького. Взимку 1917–18 брав участь в обороні Києва від більшов. загонів М. Мурав­йова, зокрема командував укр. військ. частинами у бою під Крутами. Був військ. комен­дантом Поділ. губ. (1918), нач. канцелярії Гол. отамана Армії УНР С. Петлюри (1919). У 1920–30-х рр. — учасник кооп. руху на Львівщині. Під час 2-ї світової війни — старшина 30-го полку 1-ї Укр. дивізії УНА. На еміграції у Великій Британії, від 1952 — у США. Один з організаторів Фонду допомоги укр. інвалідам, спів­голова Клівленд. станиці Братства колиш. вояків 1-ї Укр. дивізії УНА. Опубл. кілька статей про бій під Крутами в часописі «За державність».