ГОНЧАРЕ́НКО Агапій (справжнє — Гумницький Андрій Онуфрі­йович; 19(31). 08. 1832, с. Кривин, нині с. Криве Попільнянського р-ну Житомирської обл. — 22. 04(05. 05). 1916, м. Гейворд, шт. Каліфорнія, США) — громадський і релігійний діяч, борець за права людини, публіцист, пере­кладач. Закінчив Київську духовну семінарію (1853). Не­вдовзі постригся в ченці Києво-Печерської лаври, був помічником і бібліотекарем митрополита Філарета. Від 1857 — ієродиякон церкви при російському посольстві в Афінах. Листувався з О. Герценом та М. Огарьовим, надсилав до «Колокола» матеріали про соціально-економічне становище українського народу, стат­ті з викри­т­тям духовенства (зокрема «Монастырское крепостное право», 1860, 1 декабря). 2 лютого 1860 заарештований, однак у Кон­стантинополі (нині Стамбул) утік під час етапува­н­ня до Росії (в організації втечі головну роль ві­ді­грав потомок донських козаків О. Гончар, який був давно зна­йомий з О. Герценом). У березні 1860 А. Гумницький прибув до Лондона під прі­звищем Гончаренко, яке від­тоді по­стійно використовував. Працював складачем у «Вільній російській друкарні» Л. Чернецького. На­друкував українською мовою в «Колоколе» (1861, № 4) ста­т­тю-реквієм з приводу смерті Т. Шевченка. У серпні 1861 Синод РПЦ по­збавив Г. духовного сану і зва­н­ня. 1862 пере­бував у Греції, Туреч­чині; на Афонській горі рукоположений на священика Грецької Православної Церкви, як паломник від­відав Єрусалим. Від 1865 — у США. 

Був одним із перших національно сві­домих українців на американському континенті. У Нью-Йорку створив православну парафію, викладав грецьку мову у проте­стантській богословській семінарії. У листопаді 1867 у Сан-Франциско заснував першу на американському континенті словʼянську друкарню, ініціював будівництво православної церкви. На проха­н­ня американського уряду допомогти поро­зумітися з населе­н­ням купленої в Росії Аляски, видав «Russian and English Phrase Book: Specially Adapted for the Use of Traders, Travelers and Teachers» («Російсько-англійський роз­мовник для торговців, мандрівників та вчителів», 1868; під­писав себе як Agapius Honcharenko, сві­домо вживаючи «h» замість «g» на початку прі­звища для під­кресле­н­ня українського походже­н­ня). Заснував двомовний двотижневик «The Аlаskа Неrаld» — «Вестник Аляски» (1868–72), у 1-му номері якого опублікував власний прозовий пере­клад англійською мовою уривків (рядки 89–106, 128–129) з поеми «Кавказ» Т. Шевченка під на­звою «Curious ideas of the poet Taras Shavchenko» («Цікаві думки поета Тараса Шевченка»). У на­ступних — оригінальні уривки з посла­н­ня «І мертвим, і живим...» (№ 16), поеми «Кавказ» (№ 16–17). У 1872–73 видавав газету «Свобода» (5 чисел, українською і російською мовами). У своїх ви­да­н­нях захищав права нових американських громадян від утисків урядовців і приватних компаній, пропагував ідею незалежності України, необхідність освіти, активно ви­ступав проти імперіалістичної політики російського самодержавства. Влітку 1873 був змушений від­мовитися від видавничої діяльності. Купив ділянку на Гайвардських горах, по­близу Сан-Франциско, і на­звав свій хутір «Україна». Листувався з М. Павликом, був зна­йомий з К. Геником. 15 травня 1999 колишній хутір Г. оголошено Державним заповід­ником «Україна». На урочистостях було понад 400 осіб.