Гончаренко Агапій

Визначення і загальна характеристика

ГОНЧАРЕ́НКО Агапій (справж. — Гумницький Андрій Онуфрійович; 19(31). 08. 1832, с. Кривин, нині с. Криве Попільнян. р-ну Житомир. обл. — 22. 04(05. 05). 1916, м. Гейворд, шт. Каліфорнія, США) — громадський і релігійний діяч, борець за людські права, публіцист, перекладач. Закін. Київ. духовну семінарію (1853). Незабаром постригся у ченці Києво-Печерської лаври, був пом. і бібліотекарем митрополита Філарета. Від 1857 — ієродиякон церкви при рос. посольстві в Афінах. Листувався з О. Герценом та М. Огарьовим, надсилав до «Колокола» матеріали про соц.-екон. становище українського народу, статті з викриттям духівництва (зокрема «Монастырское крепостное право», 1860, 1 декабря). 2 лютого 1860 заарешт., однак у Константинополі (нині Стамбул) утік при етапі до Росії (в організації втечі гол. роль відіграв потомок донських козаків О. Гончар, що був давно знайомий з О. Герценом). У березні 1860 А. Гумницький прибув до Лондона під прізвищем Гончаренко, яке відтоді постійно вживав. Працював складачем у «Вільній рос. друкарні» Л. Чернецького. Надрукував українською мовою в «Колоколе» (1861, № 4) статтю-реквієм з приводу смерті Т. Шевченка. У серпні 1861 Синод РПЦ позбавив Г. духов. сану і звання. 1862 перебував у Греції, Туреччині; на Афонській горі рукополож. на священика Грец. Православ. Церкви, як паломник відвідав Єрусалим. Від 1865 — у США. Був одним із перших національно свідомих українців на амер. континенті. У Нью-Йорку створив православну парафію, викладав грец. мову у протестант. богослов. семінарії. У листопаді 1867 у Сан-Франциско заснував першу на амер. континенті слов’ян. друкарню, ініціював будівництво православ. церкви. На прохання амер. уряду допомогти порозумітися з населенням купленої в Росії Аляски, Г. видав «Russian and English Phrase Book for traders, travellers and teachers» («Російсько-англійський розмовник для торговців, мандрівників та учителів», 1868). Заснував двомов. двотижневик «The Аlаskа Неrаld» — «Вестник Аляски» (1868–72), у 1-му номері якого опублікував влас. прозовий переклад англ. мовою уривків (рядки 89–106, 128–129) з поеми «Кавказ» Т. Шевченка під назвою «Curious ideas of the poet Taras Shavchenko» («Цікаві думки поета Тараса Шевченка»). У наступних — оригін. уривки з послання «І мертвим, і живим...» (№ 16), поеми «Кавказ» (№ 16–17). У 1872–73 видавав г. «Свобода» (5 чисел, укр. і рос. мовами). У своїх виданнях Г. захищав права нових амер. громадян від утисків урядовців і приват. компаній, пропагував ідею незалежності України, необхідність освіти, активно виступав проти імперіаліст. політики рос. самодержавства. Улітку 1873 був змушений відмовитися від видавн. діяльності. Купив ділянку на Гайвард. горах, побл. Сан-Франциско, і назвав свій хутір «Україна». Листувався з М. Павликом, був знайомий з К. Геником. 15 травня 1999 колишній хутір Г. оголошено Держ. заповідником «Україна». На урочистості присутніх було понад 400 осіб.

Завантажити статтю